Я СЛОВО ВІЗЬМУ!

Час говорити про неминуче!
Час обирати потрібні слова!
Кожна наступна лійка ще вужча,
Кожна наступна вища трава.

Виголос болю в серéдині ночі,
Довге безсоння - психічна тюрма,
Б'ють капіляри запаленням очі,
Спокою в серці критично нема.

Пам'ять загострена ниє хронічно,
Так і минає прожогом життя,
Доки мовчить міжребер'я цинічно,
Доки звикає до того ниття.

Сумніви тиснуть шаленим напором,
Голову рве лихоліття думок,
Як розібратись з оркестром і хором,
Як розірвати флешбеків замок?

Як поміж русел бентежної долі
Не проминути свої береги?
Як не зірвати криваві мозолі,
Як мати в силі достатньо снаги?

Час вимовляти потоками речень
Правду, розлуку, війну і пітьму!
Час відпускати обтяжливі речі!
Час починати! Я слово візьму!

©Павло Деркач
20.03.2025