Я рада, що моя мама померла. Дженнетт Маккерді — Артбукс

Ху-ху! Який же пиздець і як круто, що Джаннетт вийшло бути такою відвертою. Мені важко пригадати, де би розлад харчової поведінки описували настільки огидно і страшно (хоч він таким і є). Ще важче пригадати, де би зображували маму так…

Бо за дефолтом саме матерів сприймають ідеальними. І от це приклад, де читач_ки з перших сторінок бачать, що все дуже не ок. І що навіть при цьому дуже — героїня до останнього не може позбутися своєї ідеалізації.

🌟10/10