Я купила пакувальний папір і при ліхтариках запаковувала подарунки.

Коли у нас відключення світла, мобільний зв’язок теж зникає. В темному селі відчуваєш себе самітником.

Це таке дивне відчуття: в темряві. при гірляндах, за вікном гудуть генератори сусідів. В кімнаті грає різдвяне радіо.
І одночасно ти наче в майстерні зимових ельфів чаклуєш над подарунками. Що самі символізують зв’язок.

Я сьогодні говорила зі знайомою: коли ти не можеш дотягтись до людини поглядом, доторком, словом - зв’язок внутрішній стає ще відчутнішим.

Але потім, коли зв’язок з людиною відновлюється, може прийти розчаруаання. Бо коли ми ведемо внутрішні діалоги, ми іноді наділяємо людину тим, що їй не притаманно. І важливо уникнути очарування таким ідеалізованим контактом.

Коли я запаковую подарунки, виникає відчуття, мов я пеленаю їх, як колись дітей.

Хотіла б, щоб в кожному подарунку збереглася ця сила зв’язку та турботи.

Нехай буде зв’язок з тим, що для нас важливо❤️
Доброї безпечної ночі!
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз