Я більше не хочу, щоб моя збірна виходила на ЧС-26.

Довгий час я тримався за надію. Серед друзів і колег завжди знаходив щось світле, намагався пояснити — мовляв, майже ж обіграли Бельгію, ніби гра потроху оживає. Але прийшов відбір, про який так багато говорив Станіславович — і знову хаос, знову нескінченні експерименти.
Справа не в гравцях і навіть не в травмах. Проблема в тому, що тренер безупинно щось ламає і перекроює у команді, яка збирається кілька разів на рік. І цей безкінечний конструктор перетворює футбол на муку.
Дивитися на відсутність футболу в команді, яка складається з топових виконавців, — це катування.
Як таке можливо? Як футболісти, що у своїх клубах рвуть і витягують матчі на неймовірному рівні, приїжджають у збірну й виходять на поле так, ніби вже програли? Це не футбол. Це імітація, і вона ріже очі кожному, хто по-справжньому любить гру.
Я не шукаю винних і не намагаюся зняти відповідальність з когось одного. Я просто чесно кажу: я не хочу бачити ТАКУ збірну з ЦИМ тренером на ЧС-26.

Краще не треба, хлопці, краще я повболіваю за вас в ваших клубах...

❤️ Підписатися | MVP