2025-07-31 06:02:04
Готичне фентезі як реакція на історичну травму: розкажу про свій досвід читання обох книжок на проєкт «Бабая» — «Чи боїшся ти темряви»?
Спершу про «Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу.
Ти ж сам чіпляєшся за ту чи іншу лінію у сюжеті. Так мене, наприклад, через «Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу «занесло» в Кентуккі. Де начебто розташоване місто Едем (воно вигадане).
Як описує його головна героїня:
Я не вірю в прокляття, але якби існувало щось таке, як прокляте місто, воно було б дуже схоже на Едем, штат Кентуккі. Колись це був вугільний округ номер один у країні, але зараз це просто розритий вугільними шахтами відрізок берега річки, на якому розміщені електростанція, золотовідстійник і два магазини «Усе по долару».
Красномовно, чи не так?
Це місце, де залишаються тільки ті, хто не може дозволити собі виїхати, де вода має присмак іржі, а над річкою навіть улітку здіймається холодна імла, що затримується в низинах далеко за полудень.
Останнє, що я читала і що мене вразило на цю тему — «Шаґґі Бейн» букерівського лауреата Дуґласа Стюарта. Там мова так само йде про шахтарське містечко і як там виживають люди. Щоправда, в Ґлазґо. А жесті історії додає те, що автор описує власний досвід. Тому відповідно мені стало цікаво чому сеттинг готичного фентезі «Будинок Старлінгів» — Кентуккі.
Бідність — форма насильства
І ось у інтервʼю для WBUR Алікс І. Герроу каже, що це її спосіб осмислити темний бік рідного краю. Бо вона з Кентуккі.
Руїни, бідність, безробіття, екологічна катастрофа, покинуті будинки і навіть цілі міста-привиди. Минуле не романтичне, покоління дітей, які виросли серед депресії та залежностей.
Натрапила на статтю на цю тему в The Guardian про одне із міст штату Кентуккі, де наркоманія набула масштабів епідемії. Наприклад, у 2013 році передозування наркотиками становило 56% всіх випадкових смертей у Кентуккі.
Стаття, до речі, одна із серій від The Guardian про громади, які живуть, скажімо так, далеко від Американської мрії.
Але це 2005 рік і я б може закрила, аби не дійшла до коментарів з критикою Обами і поясненням, чому тут підтримують республіканця Мітчелла Макконнелла, який досі (!) в політиці.
А так, то «Будинок Старлінгів» — це фентезі про будинок, який ввижається у снах тим, хто дому не має. Про чудовиськ, які бігають по місту, якщо їх не контролюватиме хранитель. І навіть тут цікавий момент — коли саме чудовисько бігало Едемом у прикладі з Артуром? І трохи про любов. Або й не трохи. Але за цією історією, насправді, так багато всього.
І типу, ну де ми, а де Кентуккі? Але як же все повʼязано, скажіть? Та навіть почитати про висловлювання Макконнелла про допомогу Україні.
А хочете ще цікавого? Наступна книжка в планах — «Невпокорене небо» Фонди Лі, вона невеличка і мені дуже цікаво, що ж там так усіх вабить. І от, поки я шукала інтервʼю Алікс І. Герроу про її звʼязок із Кентуккі випадково знайшла, де вона говорить із Фондою Лі про те, як авторки будують свої фантастичні світи.
А ще ми весь час на сьогоднішній зустрічі казали, що ми так багато говоримо про психологічну допомогу у контексті обговорення темних жанрів літератури, що вже пора долучати партнером відповідні платформи типу Mindly. І от вмикаю подкаст з Герроу на WBUR і він починається із подібної реклами.
«Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу українською у ARTBOOKS.
in book we trust
Спершу про «Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу.
Ти ж сам чіпляєшся за ту чи іншу лінію у сюжеті. Так мене, наприклад, через «Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу «занесло» в Кентуккі. Де начебто розташоване місто Едем (воно вигадане).
Як описує його головна героїня:
Я не вірю в прокляття, але якби існувало щось таке, як прокляте місто, воно було б дуже схоже на Едем, штат Кентуккі. Колись це був вугільний округ номер один у країні, але зараз це просто розритий вугільними шахтами відрізок берега річки, на якому розміщені електростанція, золотовідстійник і два магазини «Усе по долару».
Красномовно, чи не так?
Це місце, де залишаються тільки ті, хто не може дозволити собі виїхати, де вода має присмак іржі, а над річкою навіть улітку здіймається холодна імла, що затримується в низинах далеко за полудень.
Останнє, що я читала і що мене вразило на цю тему — «Шаґґі Бейн» букерівського лауреата Дуґласа Стюарта. Там мова так само йде про шахтарське містечко і як там виживають люди. Щоправда, в Ґлазґо. А жесті історії додає те, що автор описує власний досвід. Тому відповідно мені стало цікаво чому сеттинг готичного фентезі «Будинок Старлінгів» — Кентуккі.
Бідність — форма насильства
І ось у інтервʼю для WBUR Алікс І. Герроу каже, що це її спосіб осмислити темний бік рідного краю. Бо вона з Кентуккі.
Руїни, бідність, безробіття, екологічна катастрофа, покинуті будинки і навіть цілі міста-привиди. Минуле не романтичне, покоління дітей, які виросли серед депресії та залежностей.
Натрапила на статтю на цю тему в The Guardian про одне із міст штату Кентуккі, де наркоманія набула масштабів епідемії. Наприклад, у 2013 році передозування наркотиками становило 56% всіх випадкових смертей у Кентуккі.
Стаття, до речі, одна із серій від The Guardian про громади, які живуть, скажімо так, далеко від Американської мрії.
Але це 2005 рік і я б може закрила, аби не дійшла до коментарів з критикою Обами і поясненням, чому тут підтримують республіканця Мітчелла Макконнелла, який досі (!) в політиці.
А так, то «Будинок Старлінгів» — це фентезі про будинок, який ввижається у снах тим, хто дому не має. Про чудовиськ, які бігають по місту, якщо їх не контролюватиме хранитель. І навіть тут цікавий момент — коли саме чудовисько бігало Едемом у прикладі з Артуром? І трохи про любов. Або й не трохи. Але за цією історією, насправді, так багато всього.
І типу, ну де ми, а де Кентуккі? Але як же все повʼязано, скажіть? Та навіть почитати про висловлювання Макконнелла про допомогу Україні.
А хочете ще цікавого? Наступна книжка в планах — «Невпокорене небо» Фонди Лі, вона невеличка і мені дуже цікаво, що ж там так усіх вабить. І от, поки я шукала інтервʼю Алікс І. Герроу про її звʼязок із Кентуккі випадково знайшла, де вона говорить із Фондою Лі про те, як авторки будують свої фантастичні світи.
А ще ми весь час на сьогоднішній зустрічі казали, що ми так багато говоримо про психологічну допомогу у контексті обговорення темних жанрів літератури, що вже пора долучати партнером відповідні платформи типу Mindly. І от вмикаю подкаст з Герроу на WBUR і він починається із подібної реклами.
«Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу українською у ARTBOOKS.
in book we trust