Гомінли́вий

1) Який багато говорить; говіркий.
2) Сповнений гомону.
3) Який видає безладні звуки, шумить.

Приклади:
1) Колись гомінливі рибалки і веселі курортники звеселяли цю землю. (В. Кучер)
2) Надя ступала гомінливою вулицею, різким порухом голови поправляла звисле на очі волосся. (Є. Пашковський)
3) Весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників – гомінливі буйні ручаї по південних схилах гір. (О. Гончар)

#слово

Балакаємо українською