Формат "Квадрат".
Егон Шілє. Піони 1908
Вибір квадратного формату та використання золота та срібла -- данина Густаву Клімту. Шіле майстерно працює з негативним простором – золоте тло не є пустотою, а активним учасником композиції. Прямокутні зони різної тональності створюють ритмічну структуру, що "дихає". Сучасному автору варто звернути увагу на те, як тло може бути не нейтральним, а семантично навантаженим елементом.

інтуїція Клімта полягала в розумінні того, що квадрат – це формат не-наративний. Прямокутник має напрям (ліво-право у ландшафті, верх-низ у портреті), а отже, містить час, рух, розповідь. Квадрат позачасовий. Це формат стану, а не події. Саме тому він ідеально підходив для пейзажів Клімта, що були не зображеннями конкретних місць, а візуалізаціями спокою, декоративними мандалами природи.

Коли молодий Шіле у 1908 році обирає квадратний формат для своїх квітів, він не просто копіює вчителя – він успадковує цілу епістемологію бачення, систему перетворення натури на орнамент, фрагмента на космос.