2024-08-01 12:00:01
Фермери просять державну підтримку через проблеми
Українські аграрії опинилися в критичній ситуації через поєднання природних катаклізмів і нових торгівельних бар’єрів. Посуха, весняні заморозки, а також знищення Каховської ГЕС призвели до масових втрат врожаю, особливо в Херсонській та Дніпропетровській областях.
За даними Всеукраїнської Аграрної Ради, у Херсонській області загинуло понад 55 тис. гектарів посівів, а прямі збитки перевищили 1 млрд грн. У деяких господарствах втрати врожаю пшениці сягнули 100%.
Ситуацію ускладнює відновлення експортних обмежень з боку Євросоюзу. Із 6 червня 2025 року знову діють квоти, які були скасовані в 2022 році на тлі повномасштабного вторгнення. Вони обмежують український аграрний експорт до 7/12 річного обсягу. Хоча жодна країна не проголосувала проти, вісім, серед них Німеччина і Чехія, утримались.
На тлі погодних ризиків і нових бар’єрів спостерігається різке зниження обсягів експорту. Станом на 20 червня 2025 року пшениці експортовано 15,6 млн тонн — на 14% менше, ніж торік. Експорт кукурудзи впав на 24%, ячменю — на 6%. Пшеничне борошно скоротилось більш як на третину.
Аграрні об’єднання звернулись до уряду з проханням про допомогу. Зокрема, вони закликають запровадити прямі дотації на гектар втраченої площі та передбачити в бюджеті 2026 року кошти на страхування сільгоспкультур.
Пропонована дотаційна модель викликає суперечливі оцінки. Подібний механізм діє в ЄС, але часто критикується за те, що стимулює утримання площ, а не ефективність виробництва. В українських умовах це може створити додатковий тиск на хронічно дефіцитний бюджет.
Натомість ідея страхування виглядає більш життєздатною. Це ринковий інструмент, який дозволяє компенсувати втрати лише за умови оформлення поліса, що стимулює аграріїв більш відповідально підходити до управління ризиками.
Без державної підтримки фермери прогнозують скорочення посівів під пшеницею, що може призвести до зменшення експорту та зростання цін на хліб уже наступного року.
Останній Капіталіст | Twitter | Instagram | Twitter (eng) | FB
Українські аграрії опинилися в критичній ситуації через поєднання природних катаклізмів і нових торгівельних бар’єрів. Посуха, весняні заморозки, а також знищення Каховської ГЕС призвели до масових втрат врожаю, особливо в Херсонській та Дніпропетровській областях.
За даними Всеукраїнської Аграрної Ради, у Херсонській області загинуло понад 55 тис. гектарів посівів, а прямі збитки перевищили 1 млрд грн. У деяких господарствах втрати врожаю пшениці сягнули 100%.
Ситуацію ускладнює відновлення експортних обмежень з боку Євросоюзу. Із 6 червня 2025 року знову діють квоти, які були скасовані в 2022 році на тлі повномасштабного вторгнення. Вони обмежують український аграрний експорт до 7/12 річного обсягу. Хоча жодна країна не проголосувала проти, вісім, серед них Німеччина і Чехія, утримались.
На тлі погодних ризиків і нових бар’єрів спостерігається різке зниження обсягів експорту. Станом на 20 червня 2025 року пшениці експортовано 15,6 млн тонн — на 14% менше, ніж торік. Експорт кукурудзи впав на 24%, ячменю — на 6%. Пшеничне борошно скоротилось більш як на третину.
Аграрні об’єднання звернулись до уряду з проханням про допомогу. Зокрема, вони закликають запровадити прямі дотації на гектар втраченої площі та передбачити в бюджеті 2026 року кошти на страхування сільгоспкультур.
Пропонована дотаційна модель викликає суперечливі оцінки. Подібний механізм діє в ЄС, але часто критикується за те, що стимулює утримання площ, а не ефективність виробництва. В українських умовах це може створити додатковий тиск на хронічно дефіцитний бюджет.
Натомість ідея страхування виглядає більш життєздатною. Це ринковий інструмент, який дозволяє компенсувати втрати лише за умови оформлення поліса, що стимулює аграріїв більш відповідально підходити до управління ризиками.
Без державної підтримки фермери прогнозують скорочення посівів під пшеницею, що може призвести до зменшення експорту та зростання цін на хліб уже наступного року.
Останній Капіталіст | Twitter | Instagram | Twitter (eng) | FB