🟧 Епістема - з грецької "знати", "пізнавати", яке позначає знання та науку. Це істинне знання про необхідне.

🟧 Платон розумів епістеме (знання) як стан душі, який зосереджений на необхідних і незмінних об'єктах — ідеях або формах.

🟧 У широкий обіг ввів французький філософ Мішель Фуко у своїй праці "Слова і речі", 1966. У широкому сенсі це - система знань, що визначає рамки мислення певної епохи. Епістема - це не просто знання, а підґрунтя можливості знання.

🟧 Це твердження, які вважаються прийнятними, науковими, правдивими в конкретний історичний період. Фуко заперечує такі базові світоглядні ідеї західної людини як історичний прогрес, вищий сенс і кінцеву мету історії.