Емоції не = юридична стратегія
Найбільша помилка в самостійних апеляціях

Багато заявників у своїй апеляції описують, як їм важко: депресія, дитина в школі, постійний страх, нестабільність. Це - правда їхнього життя, але не юридична аргументація.

⚖️ Суд не розглядає справу через емоційну призму.
Його цікавить:
— Чи були допущені помилки в рішенні Home Office?
— Чи порушено закон?
— Чи були враховані всі релевантні обставини (наприклад, дитина з британським паспортом, інтеграція тощо)?

Приклад із нашої практики
Клієнтка подала апеляцію сама. У формі вона вказала, що:
— має депресію,
— дитині важко адаптуватись в іншій країні,
— переживає постійний стрес через статус.

❌ Суд відхилив апеляцію - аргументи не базувались на правових підставах або процедурних порушеннях.

📩 Вже після відмови вона звернулась до нас.

Ми:
🔹 виявили порушення - Home Office не врахував інтереси дитини (посилаючись на закони, які мали захистити клієнтку),
🔹 Підготували звернення до Upper Tribunal, з детальним обґрунтуванням,
🔹 Додали релевантну судову практику, медичні висновки, підтримку зі школи, community centre, GP.

✅ Успішний результат: апеляцію виграно, родина отримала статус ще на 2.5 роки, а зараз готуємось до наступного подання на постійний статус.

Висновок:
Юрист - це перекладач вашої життєвої ситуації на юридичну мову, яку розуміє суддя.

📩 Якщо ви вже подали апеляцію - ще не пізно звернутись за підтримкою.
Перейдіть за посиланням та заповніть коротку форму.

Підписуйтесь канал, щоб дізнаватись про імміграцію та життя у Великій Британії 🇬🇧
https://t.me/YurSterlingLaw