Емілі Макінтайр продовжує прогрівати нас до виходу книги «Згораючи у світлі дня». Тому на фото дивіться характеристику головних героїв і нижче буде новенький тизер⬇️
Ще крок, і він уже так близько, що я відчуваю цитрусовий і сандаловий запах його одеколону. — А яким би ти мене написала?
Він наче світло в темряві, північна зірка для моєї ночі.
— Думаю, я б написала тебе, як небо, — кажу. — Велике, неосяжне і повне порожнього повітря.
Він хитає головою, ніби розчарований. — Твоя проза потребує доопрацювання.
Я кусаю губу, щоб не посміхнутися.
Нахилившись, він проводить тильною стороною долоні по моїй щоці, заправляючи пасмо волосся за вухо. Моїм хребтом пробігає тремтіння.
— А як щодо мене? — відповідаю я.
Він спостерігає за мною, його щелепні м'язи напружуються, а очі горять. — Думаю, я б намалював тебе всюди.
Раптом повітря стає надто розрідженим. Ніби його слова висмоктали кисень із атмосфери, і я задихаюся.
— Справді? — якось видавлюю з себе слова. — То цей твій етюдник... це все я?
Він піднімає руку, проводить долонею по моїй шиї до ключиці, більше жестом, ніж дотиком.
— Цей етюдник - це схід, — шепоче він. — А ти, Джульєтто, - сонце.

#Згораючи_у_світлі_дня_Емілі_Макінтайр