2025-09-09 06:03:05
Елагабал: Чому ми так мало знаємо про скандального імператора?
Уявіть собі 14-річного підлітка, який раптово стає правителем наймогутнішої імперії у світі. Це був Геліогабал, він же Елагабал, імператор, чиє коротке правління з 218 по 222 рік н.е. залишило по собі більше чуток і скандалів, ніж достовірних фактів. Історія його життя — це класичний приклад того, як історія пишеться переможцями.
Елагабал, виходець із Сирії, був жерцем сонячного бога Елагабала, і його сходження на престол стало результатом хитромудрої інтриги його бабусі, Юлії Меси. Він був проголошений спадкоємцем династії Северів і, попри юний вік, здобув перемогу в громадянській війні, ставши імператором Риму.
Однак його правління не вписувалося в римські традиції. Елагабал не лише намагався нав’язати культ свого бога в Римі, а й поводився вкрай нетипово для імператора. Історики, такі як Діон Кассій, описують його як епатажного та розпусного правителя:
Він намагався зробити бога Елагабала верховним божеством Риму, що було сприйнято як образа традиційних римських богів.
Його звинувачували в надмірному марнотратстві, використанні жіночого одягу, косметики та перук, що було шоком для римської еліти.
Джерела, що дійшли до нас, приписують йому безліч гомосексуальних зв’язків і навіть шлюб із чоловіком, хоча ці відомості можуть бути сильно перебільшені.
Невдоволення правлінням Елагабала зростало. Його бабуся, усвідомивши, що її онук став некерованим, вирішила замінити його на більш поступливого двоюрідного брата, Александра Севера. У 222 році Елагабал був убитий преторіанською гвардією.
Після його смерті Сенат виніс найсуворіший вирок, який тільки міг існувати в Римській імперії: damnatio memoriae, або «прокляття пам'яті». Цей указ наказував стерти всі згадки про імператора, знищити його статуї, стерти його ім'я з усіх публічних написів. Мета була проста: викреслити його з історії, наче він ніколи й не існував.
Саме цей вирок до забуття й пояснює, чому ми знаємо про нього так мало, а те, що знаємо, базується на роботах його критиків. Історії про його розпусту і жорстокість, імовірно, були сильно перебільшені для виправдання його повалення та вбивства.
@istorium_ua
Уявіть собі 14-річного підлітка, який раптово стає правителем наймогутнішої імперії у світі. Це був Геліогабал, він же Елагабал, імператор, чиє коротке правління з 218 по 222 рік н.е. залишило по собі більше чуток і скандалів, ніж достовірних фактів. Історія його життя — це класичний приклад того, як історія пишеться переможцями.
Елагабал, виходець із Сирії, був жерцем сонячного бога Елагабала, і його сходження на престол стало результатом хитромудрої інтриги його бабусі, Юлії Меси. Він був проголошений спадкоємцем династії Северів і, попри юний вік, здобув перемогу в громадянській війні, ставши імператором Риму.
Однак його правління не вписувалося в римські традиції. Елагабал не лише намагався нав’язати культ свого бога в Римі, а й поводився вкрай нетипово для імператора. Історики, такі як Діон Кассій, описують його як епатажного та розпусного правителя:
Він намагався зробити бога Елагабала верховним божеством Риму, що було сприйнято як образа традиційних римських богів.
Його звинувачували в надмірному марнотратстві, використанні жіночого одягу, косметики та перук, що було шоком для римської еліти.
Джерела, що дійшли до нас, приписують йому безліч гомосексуальних зв’язків і навіть шлюб із чоловіком, хоча ці відомості можуть бути сильно перебільшені.
Невдоволення правлінням Елагабала зростало. Його бабуся, усвідомивши, що її онук став некерованим, вирішила замінити його на більш поступливого двоюрідного брата, Александра Севера. У 222 році Елагабал був убитий преторіанською гвардією.
Після його смерті Сенат виніс найсуворіший вирок, який тільки міг існувати в Римській імперії: damnatio memoriae, або «прокляття пам'яті». Цей указ наказував стерти всі згадки про імператора, знищити його статуї, стерти його ім'я з усіх публічних написів. Мета була проста: викреслити його з історії, наче він ніколи й не існував.
Саме цей вирок до забуття й пояснює, чому ми знаємо про нього так мало, а те, що знаємо, базується на роботах його критиків. Історії про його розпусту і жорстокість, імовірно, були сильно перебільшені для виправдання його повалення та вбивства.
@istorium_ua