
2024-08-01 12:00:01
✅Ефект прив’язки (anchoring bias) — це когнітивне викривлення, за якого перша отримана інформація (число, ідея, припущення) впливає на подальші оцінки, судження чи рішення, навіть якщо ця інформація не має реального значення.
🔍 Як це працює:
Коли людина стикається з якоюсь цифрою чи початковою інформацією, вона «прив’язується» до неї — і всі наступні судження формуються відштовхуючись від цього «якоря», навіть якщо він випадковий або нерелевантний.
🧠 Класичний експеримент:
Амос Тверскі та Даніель Канеман (лауреати Нобелівської премії) провели такий експеримент:
Учасників просили обернути колесо фортуни, яке випадково зупинялося на числі.
Потім ставили запитання: «Скільки країн Африки входять до ООН?»
Ті, хто побачили менше число (наприклад, 10), в середньому відповідали менше, ніж ті, хто бачили велике число (наприклад, 65), хоча воно не мало жодного зв’язку з питанням.
🧾 Приклади з повсякденного життя:
🧷У магазині:
Побачивши цінник "було 2000 грн, тепер 999 грн", ми схильні вважати 999 "вигідною ціною", бо якір — 2000 грн.
🧷Під час переговорів:
Перша запропонована зарплата/ціна формує рамку, в межах якої відбуваються подальші обговорення.
🧷На іспитах або тестах:
Якщо учень бачить приклад задачі з відповіддю 25, то навіть у схожій задачі без відповіді він несвідомо орієнтується на це число.
🚧 Чому це важливо:
Ефект прив’язки показує, як легко наше мислення може бути зміщене випадковими або маніпулятивними факторами.
У маркетингу, політиці, юриспруденції — цей ефект активно використовують для впливу на думки людей.
Література: Furnham, A. & Boo, H. (2011). A Literature Review of the Anchoring Effect. The Journal of Socio-Economics. 40. 35-42. 10.1016/j.socec.2010.10.008.
🔍 Як це працює:
Коли людина стикається з якоюсь цифрою чи початковою інформацією, вона «прив’язується» до неї — і всі наступні судження формуються відштовхуючись від цього «якоря», навіть якщо він випадковий або нерелевантний.
🧠 Класичний експеримент:
Амос Тверскі та Даніель Канеман (лауреати Нобелівської премії) провели такий експеримент:
Учасників просили обернути колесо фортуни, яке випадково зупинялося на числі.
Потім ставили запитання: «Скільки країн Африки входять до ООН?»
Ті, хто побачили менше число (наприклад, 10), в середньому відповідали менше, ніж ті, хто бачили велике число (наприклад, 65), хоча воно не мало жодного зв’язку з питанням.
🧾 Приклади з повсякденного життя:
🧷У магазині:
Побачивши цінник "було 2000 грн, тепер 999 грн", ми схильні вважати 999 "вигідною ціною", бо якір — 2000 грн.
🧷Під час переговорів:
Перша запропонована зарплата/ціна формує рамку, в межах якої відбуваються подальші обговорення.
🧷На іспитах або тестах:
Якщо учень бачить приклад задачі з відповіддю 25, то навіть у схожій задачі без відповіді він несвідомо орієнтується на це число.
🚧 Чому це важливо:
Ефект прив’язки показує, як легко наше мислення може бути зміщене випадковими або маніпулятивними факторами.
У маркетингу, політиці, юриспруденції — цей ефект активно використовують для впливу на думки людей.
Література: Furnham, A. & Boo, H. (2011). A Literature Review of the Anchoring Effect. The Journal of Socio-Economics. 40. 35-42. 10.1016/j.socec.2010.10.008.