Джети зовсім юної зорі зберігають історію її бурхливого минулого.

В глибинах області зореутворення NGC 1333 (верхня панель, знімок JWST), що за ~1000 світлових років від нас, знаходиться подвійна протозоря, яку позначають SVS 13. Насправді вона вже давно привертає увагу вчених, і нещодавнє дослідження поглиблює та підсумовує знання астрономів про цей дивовижний об'єкт.

Група науковців залучила до спостережень два флагманських радіотелескопа — VLA та ALMA. Це допомогло вивчити потужний струмінь речовини від SVS 13 з безпрецедентною деталізацією. Зокрема вчені виявили послідовності вкладених молекулярних кілець (нижня панель). Деякі з них вже стали надзвичайно тонкими, товщиною лише в кілька десятків астрономічних одиниць, і рухаються зі швидкістю до 100 км/с.

Ці кільця, подібно до кілець дерева, є своєрідним літописом минулого SVS 13. Вони несуть інформацію про те, як на юну зорю падала речовина, і частина її була виштовхнута назад, у міжзоряний простір. Науковці вважають, що кожна така структура відповідає ударній хвилі. А що найцікавіше — вік наймолодшої оболонки відповідає потужному спалаху, зареєстрованому в цій системі на початку 1990-х років.

Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)