Дуже сумнівався, чи варто взагалі цей пост робити, бо військова тема — не моя експертиза, але я в ньому намагаюся транслювати саме погляд на це як на дизайн-рішення певної задачі. Тож намагайтеся сприймати це саме через цю призму.

***

Рубрика «мамкін військовий експерт», а якщо серйозно — побачив минулого тижня цю новину в Бавовні (канал Лачена) і подумав думку, якою хочу поділитися, бо це саме думка з дизайнерської точки зору.

Новина (моїми словами):
Русня зробили комплект віддаленого управління буханкою. З коннектом через Starlink — дальність обмежена нашими РЕБами, нашими засобами ураження та запасом палива буханки.

Фактично, це їхня відповідь на наші НРК (Наземні Роботизовані Комплекси).

З точки зору функціоналу, безумовно, наші НРК значно крутіші, бо там крім просто логістики — є і турелі, і мінувальники, і евакуатори з бронекапсулою.

Але такий комплект, як показали 🐽 — він як їхні модулі УМПК (Універсальний Модуль Планування та Корекції), що перетворюють звичайну авіа-бімбу в точний снаряд, що літає на 100км.

Цей комплект хорош тим, що умовно береш будь яку машину, ставиш туди цей відносно дешевий модуль управління і поїхали.

В той самий час, наші НРК менш уніфіковані за звичайні авто (що більш проблемно обслуговувати) і вони не такі масові, як 3.14дари можуть зробити із своїми «дообладнаними» буханками

💡В цьому контексті, на мою думку, вони зробили гарне рішення саме з точки зору продукту, що вирішує проблему — його виробництво простіше зробити масовим за рахунок його відносної простоти.



А як це можна застосувати до цифрових продуктів?

Часто для вирішення якихось задач/проблем створюють комплексні рішення, заради яких треба змінювати існуючу інфраструктуру, процесси і т.п.

Іноді, для цього достатньо плагіну 🤌🏽