Дуже давно не публікувала апдейтів з серії #запекла_книгописька, і все тому, що понад місяць у мене був ступор.

Я трохи переключилась з «Вбивчих батьків» на свій інший вбивчий проект, бо терміни піджимають — і вперлась у глухий кут, бо у справі, про яку я пишу, критично мало інформації, і збирати її доводиться з таких крихт, що цілісна картинка ніяк не складається.

Настільки, що я взагалі довгий час не могла зрозуміти, що саме сталося, і тим більше, чому😄

Але й відмовитись від неї рука не підіймалась, бо є у цій історії два моменти, які мені б дуже хотілось висвітлити у книзі, і альтернативних трукрайм-епізодів, які підійшли б до теми проекту, просто нема.

Та й саме через такі складнощі, це розслідування захоплює мене більше, ніж будь-яке інше, про яке і так вже сотні разів розповідали і в якому все чітко і ясно.

Але нарешті в мене намітився прорив, та що ще важливіше — почала повертатись моя здатність писати регулярно🥳

Тож з мертвої точки я нарешті зрушила, і сподіваюсь, що момент, коли я зможу поділитись з вами новими шокуючими історіями злочинів, нарешті наближається🤞