2025-12-24 20:04:14
Дуже часто чую: «ШІ помиляється. Я йому не довіряю, тому не хочу ним користуватися».
Скажіть, будь ласка, а людям ви довіряєте на 100%? Люди, до яких ви звертаєтесь, ніколи не помиляються, не вигадують? Завжди все роблять ідеально? Ну серйозно, це ж просто смішно.
Розумні люди створили неймовірний інструмент, а людству все не так - недостатньо добре, недостатньо правильно. Ніби ми самі є достатніми)))
А тепер пояснюю чому в мене з цим немає проблем:
По-перше, я прописую такі промти, які максимально зупиняють штучний інтелект від галюцинацій і вигадування. Я прямо задаю рамки: бути чесним, не фантазувати, не вигадувати того, чого не знає. У мене для цього є спеціальні промти.
По-друге, я вичитую те, що він пише, перевіряю.
По-третє - взагалі не ставлюся до ШІ як до інструменту, який на 100% має видати мені істину, а ставлюся до нього як до дитини-вундеркінда років десяти.
Так, дуже розумної. Так, яка вже в цьому віці вчиться в якомусь топовому інституті, але без життєвого досвіду.
Щоб ця “дитина” якісно виконала завдання, її потрібно перевіряти, з нею потрібно розмовляти, разом мислити. Їй потрібно давати контекст, приклади, історії, пояснювати, що важливо, а що ні. Тоді вона навчається і починає працювати точніше.
А як ви думали?
Якщо ставитися до ШІ так, ніби він зобов’язаний завжди давати ідеальну, безпомилкову відповідь тоді, чесно, можете навіть не починати ним користуватися.
А якщо ви усвідомлюєте, що це додатковий інструмент, тоді і ставтесь до нього відповідно - як до помічника, який має право на помилку.
І тоді раптово зникають всі ті “проблеми”, про які так голосно говорять.
То питання просте: проблема в штучному інтелекті - чи все ж у бажанні не брати відповідальність?
🛢️Все про бізнес від Анастасії Коробової. Дружити запрошую тут
Скажіть, будь ласка, а людям ви довіряєте на 100%? Люди, до яких ви звертаєтесь, ніколи не помиляються, не вигадують? Завжди все роблять ідеально? Ну серйозно, це ж просто смішно.
Розумні люди створили неймовірний інструмент, а людству все не так - недостатньо добре, недостатньо правильно. Ніби ми самі є достатніми)))
А тепер пояснюю чому в мене з цим немає проблем:
По-перше, я прописую такі промти, які максимально зупиняють штучний інтелект від галюцинацій і вигадування. Я прямо задаю рамки: бути чесним, не фантазувати, не вигадувати того, чого не знає. У мене для цього є спеціальні промти.
По-друге, я вичитую те, що він пише, перевіряю.
По-третє - взагалі не ставлюся до ШІ як до інструменту, який на 100% має видати мені істину, а ставлюся до нього як до дитини-вундеркінда років десяти.
Так, дуже розумної. Так, яка вже в цьому віці вчиться в якомусь топовому інституті, але без життєвого досвіду.
Щоб ця “дитина” якісно виконала завдання, її потрібно перевіряти, з нею потрібно розмовляти, разом мислити. Їй потрібно давати контекст, приклади, історії, пояснювати, що важливо, а що ні. Тоді вона навчається і починає працювати точніше.
А як ви думали?
Якщо ставитися до ШІ так, ніби він зобов’язаний завжди давати ідеальну, безпомилкову відповідь тоді, чесно, можете навіть не починати ним користуватися.
А якщо ви усвідомлюєте, що це додатковий інструмент, тоді і ставтесь до нього відповідно - як до помічника, який має право на помилку.
І тоді раптово зникають всі ті “проблеми”, про які так голосно говорять.
То питання просте: проблема в штучному інтелекті - чи все ж у бажанні не брати відповідальність?
🛢️Все про бізнес від Анастасії Коробової. Дружити запрошую тут