Друзі! Щиро вітаю вас з Різдвом!
Бажаю міцного здоровʼя, злагоди в ваших сімʼях і миру нашій країні!

В моєму житті Різдво зʼявилось вже в свідомому віці: мій батько військовий і своє дитинство до 6 років я провела на далекому Сході радянського союзу (Амурський край, Курильські острови, острів Сахалін). Там не було традицій святкування і як більшість радянських дітей я вірила в Діда Морозі і Снігуроньку. В 1989 році моя родина повернулася в Україну, в 1991 році батько прийняв присягу на вірність народу України і розпочав службу в збройних силах нашої держави. З 1991 року традиція святкування почала повертатись в нашу родину. Але по справжньому відчуття Різдва я згадую вже з 10-11 років: це і стіл з 12 страв, і кутя з медом і маком, і віра в Дива, що ще зберігається в підлітковому віці на тлі розуміння, що діда Мороза не існує)

Я щиро радію, що мої діти знатимуть Різдвяні традиції з раннього дитинства. І хоча зараз вони не люблять кутю, а я не готую 12 страв, всі ми зберігаємо віру в Дива…

Поділіться, коли ви почали святкувати Різдво і які згадки про це зберігла ваша памʼять