 
                    2025-10-10 14:05:08
                        😢 Друзі подзвонили й повідомили про страшну новину… Під час бойового виїзду машину дроном рознесло на шматки. Стікаючи кров’ю, із перебитою ногою він ще встиг відповзти та залізти в кущі й сховатись. Деякий час виходив по рації, але голос ставав слабшим й потім він замовк… Евакуювати з місця поранення не було ніякої можливості. Рій ворожих дронів ще довго бив у місце його схованки під кущем та по залишкам підірваної машини, не підпускаючи нікого й близько. Скільки разів не намагались підлетіти й роздивитись, чи є хоча б крихта надії, де точно лежить, чи живий – все марно. 
😢 Тепер офіційний вирок – пропав без вісті, адже тіло не знайшли й не забрали… Вірогідності, що потрапив в полон – немає ніякої. Але так хочеться вірити!
▪️ Сергій – один із тих яскравих персонажів книги, якими оповита легендарна боротьба за Авдіївку. Відчайдушний та ризиковий. Був місцевим хлопцем, сам із Покровська, його дім ми бачили мало не кожного разу, коли заїжджали у місто. Він в буквальному сенсі захищав його, свій дім, допоки місто не стало спустошеним…
▪️ Сергій пройшов довгий та дуже небезпечний шлях від простого піхотинця до елітного медика, вивіз та врятував неймовірну кількість поранених, пройшов все пекло Авдіївки, Покровська, Новоселівки, Сумщини…. Але лиха доля зрештою його наздогнала на Запорізькому напрямку…
😢 Трагедія розбиває серце та спустошує душу… Хочеться знову почути його веселий молодий голос, жарти та розповіді. Позмагатись та подивуватись, скільки нелюдської сили заховано в цьому худенькому та підтягнутому тілі. Сергій був професійним борцем, чемпіоном якогось року на Донеччині по змаганням з армреслінгу та беззаперечним переможцем всіх наших хлоп’яцьких змагань в батальйоні. Це був залізний хлопець у прямому й переносному значенні. Фізична сила знаходила гармонію в такій же рішучості й сміливості. Він нічого не боявся. Й завжди їхав знову й знову рятувати своїх побратимів…
▪️ На сторінках книги він буде жити навічно. Його ім’я, образ та характер закарбовані для нащадків, аби ніхто й ніколи не забував, якою ціною та якими жертвами дається нам це протистояння та боротьба за справжню незалежність. Історія про цю війну має бути обгорнута в справжні обличчя та персоналії. Адже кожне життя – це велетенський всесвіт, який насправді не має ціни. Однак ми її платимо…
😢 Війна калічить, вбиває, руйнує людські світи й долі. Кожного дня гинуть кращі з кращих. Ми про це все менше й менше замислюємось, ми черствіємо й звикаємо до цієї неминучості під час війни… Аж поки знову не загине хтось дуже близький та рідний…
🤝Сережка, ти справжній друг, воїн та легенда. Пишаюсь, що знаю тебе й служив з тобою поруч… Нехай станеться диво й тебе знайдуть!
🇺🇦 Лещенко Сергій.
110 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка
🇺🇦 Героям Слава!
                    
                😢 Тепер офіційний вирок – пропав без вісті, адже тіло не знайшли й не забрали… Вірогідності, що потрапив в полон – немає ніякої. Але так хочеться вірити!
▪️ Сергій – один із тих яскравих персонажів книги, якими оповита легендарна боротьба за Авдіївку. Відчайдушний та ризиковий. Був місцевим хлопцем, сам із Покровська, його дім ми бачили мало не кожного разу, коли заїжджали у місто. Він в буквальному сенсі захищав його, свій дім, допоки місто не стало спустошеним…
▪️ Сергій пройшов довгий та дуже небезпечний шлях від простого піхотинця до елітного медика, вивіз та врятував неймовірну кількість поранених, пройшов все пекло Авдіївки, Покровська, Новоселівки, Сумщини…. Але лиха доля зрештою його наздогнала на Запорізькому напрямку…
😢 Трагедія розбиває серце та спустошує душу… Хочеться знову почути його веселий молодий голос, жарти та розповіді. Позмагатись та подивуватись, скільки нелюдської сили заховано в цьому худенькому та підтягнутому тілі. Сергій був професійним борцем, чемпіоном якогось року на Донеччині по змаганням з армреслінгу та беззаперечним переможцем всіх наших хлоп’яцьких змагань в батальйоні. Це був залізний хлопець у прямому й переносному значенні. Фізична сила знаходила гармонію в такій же рішучості й сміливості. Він нічого не боявся. Й завжди їхав знову й знову рятувати своїх побратимів…
▪️ На сторінках книги він буде жити навічно. Його ім’я, образ та характер закарбовані для нащадків, аби ніхто й ніколи не забував, якою ціною та якими жертвами дається нам це протистояння та боротьба за справжню незалежність. Історія про цю війну має бути обгорнута в справжні обличчя та персоналії. Адже кожне життя – це велетенський всесвіт, який насправді не має ціни. Однак ми її платимо…
😢 Війна калічить, вбиває, руйнує людські світи й долі. Кожного дня гинуть кращі з кращих. Ми про це все менше й менше замислюємось, ми черствіємо й звикаємо до цієї неминучості під час війни… Аж поки знову не загине хтось дуже близький та рідний…
🤝Сережка, ти справжній друг, воїн та легенда. Пишаюсь, що знаю тебе й служив з тобою поруч… Нехай станеться диво й тебе знайдуть!
🇺🇦 Лещенко Сергій.
110 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка
🇺🇦 Героям Слава!