Дроблення на ФОП: де закінчується бізнес-модель і починається схема
Стаття Володимира Дубровського, старшого економіста CASE Україна для "Економічної правди" про те що спрощена система оподаткування (ССО) для мікробізнесу виконує критично важливу функцію, однак існують схеми зі зловживанням. Найпоширеніша схема — штучне дроблення великого бізнесу на десятки “псевдо-ФОПів”, зазвичай другої групи, часто без найманих працівників. Формально — мікробізнес, по суті — єдина компанія.

Наслідки серйозні:
▪️ втрати бюджету у 2024 році оцінюються в 10–15 млрд грн;
▪️ викривлення конкуренції;
▪️ дискредитація самої ідеї спрощеної системи.

Що з цим робити? Ключові тези:

Чому важливо відрізняти схему від реального бізнесу?
Боротьба з дробленням не повинна бити по чесних ФОПах — у тому числі тих, хто працює у форматі франшиз або маркетплейсів. Ключ — розуміння економічної логіки.

Справжній маркетплейс або ТРЦ:
-не торгує сам, а надає інфраструктуру;
-зацікавлений у конкуренції між продавцями;
-допускає будь-кого на основі публічної оферти;
-продавці самі встановлюють ціни.

Псевдо-майданчик лише імітує цю модель:
- у всіх “продавців” однакові ціни;
- асортимент централізований;
- немає публічної оферти;
- сторонній підприємець не може зайти в систему.

Схожа історія і з псевдо-франшизами. У класичній франшизі франчайзер продає бізнес-модель, а франчайзі інвестує власні кошти, володіє майном і приймає рішення. У схемах дроблення все навпаки: “ФОПи” не володіють активами, працюють за фіксованими цінами і фактично виконують роль найманих працівників без трудових гарантій.

❓Як працюють схеми на практиці?
Зазвичай:
- торгова марка належить організатору;
- прибуток акумулюється через продаж товару псевдо-ФОПам з мінімальною націнкою;
- реальний прибуток повертається готівкою або через “сірі” механізми.

Світ давно навчився боротися з цим — від антидезагрегаційних правил у Британії до жорсткого фінмоніторингу. Ключовий принцип: чіткі критерії пов’язаності, а не тотальний тиск на всіх.

❌У чому проблема українського підходу?
Запропоновані в Національній стратегії доходів кроки (наприклад, обов’язковий ПДВ з обороту від 1 млн грн) ударять по реальних ФОПах, але не зламають схеми дроблення. Досвід Румунії це підтверджує: кількість мікробізнесів скоротилася втричі, а зростання економіки сповільнилося.

✅Що робити замість цього?

Ключові пропозиції:
▪️ запровадити GAAR і правила протидії фрагментації, але з чіткими, прозорими критеріями;
▪️ перекласти відповідальність на організаторів схем, а не номінальних ФОПів;
▪️ фокусувати фіскальний контроль лише на ризикових підприємцях;
▪️ стимулювати споживачів вимагати чеки (лотереї, кешбек);
▪️ зробити фінмоніторинг обов’язковим, а не рекомендаційним;
▪️ запровадити гнучкі ліміти ССО залежно від кількості працівників.

Також пропонується набір конкретних ознак дроблення — від синхронної реєстрації ФОПів і спільних IP-адрес до відсутності публічної оферти та єдиних цін.

Проблему дроблення бізнесу можна і потрібно вирішувати цивілізовано — так, щоб зупиняти схеми, а не знищувати малий бізнес. Альтернатива існує. Питання лише в тому, чи готова держава обрати розумний шлях, а не найпростіший.
Читати весь текст

📩 Підписуйся на "Ціну держави"