2025-09-11 16:04:05
Дорога
The Road, 2009
IMDb 7.2 | RT 74%
Трейлер (en)
Режисер: Джон Гіллкоут
Актори: Вігго Мортенсен, Коді Сміт-МакФі, Шарліз Терон, Ґай Пірс, Роберт Дюваль та інші
🇺🇸 | 1:51 (111хв) | ↗️ | #драма #трилер #постапокаліпсис
Іноді я розповідаю синові вже майже забуті перекази про хоробрість і справедливість. Ця дитина – сенс мого існування. Якщо він – не Слово Боже, значить Бог німий.
моя оцінка – 9️⃣0️⃣
Землю спіткала страшна катастрофа. Вижити вдалося лише невеликій кількості людей, які тепер поневіряються світом у пошуках їжі та притулку. Серед них Батько і Син, які так само, як і решта, бредуть кудись у пошуках теплого даху над головою. Мандрівники сподіваються вийти до моря, адже там, за чутками, збереглося хоч якесь життя. Але їхній шлях, сповнений страшних зустрічей із канібалами та мародерами, стає дедалі важчим з кожним днем.
В одну мить світ змінився назавжди
Джон Гіллкоут зняв за книгою Кормака Маккарті один з найбільш реалістичних фільмів про виживання. «Дорога» – це не стільки історія апокаліпсису, скільки історія двох людей, які вже живуть у його наслідках. Батько ще пам’ятає колишній світ і час від часу повертається до спогадів. А його Син може лише уявляти, яким було життя до катастрофи – він не знав іншої реальності.
Фільм вражає своєю безкомпромісністю. Батько спокійним голосом пояснює хлопчикові, як правильно натиснути на курок у власному роті – так само буденно, як навчають розпалювати вогонь чи знаходити їжу. На їхньому шляху трапляються люди з однаково згаслими очима, і кожна тиша може в будь-яку мить перерватися звуком чужих кроків чи гулом машин.
А ще це один з найдепресивніших і безнадійних фільмів, що я бачив. Сірі відтінки, бруд, безпросвітна зневіра та відчай супроводжують героїв упродовж усієї подорожі. І саме на цьому тлі особливо дорогоцінними виглядають їхні стосунки – родинна любов і відданість, які стають світлом у пітьмі. У найбільш жорстоких умовах вони зберігають те, що Батько називає «вогнем» – здатність залишатися людиною, не перетворюючись на голодну й безжальну тварину.
У підсумку в цьому депресивному роуд-муві, наповненому стражданням і болем, все ж знаходиться місце для ідей гуманізму і надії – надії на таких ось людей з вогнем всередині, які здатні залишатися людиною незважаючи ні на що.
Моя однозначна рекомендація. Але дивитися бажано після прочитання роману. Про нього вже традиційно розповідаю в книжковому каналі.
ℹ️ Мій відгук на книгу за посиланням.
———
📖 Дорога – Кормак Маккарті
ℹ️ Вігго Мортенсен спочатку відмовився від пропозиції Джона Гіллкоута. Він хотів взяти перерву в акторській кар'єрі. Але прочитавши книгу Кормака Маккарті, актор передзвонив режисерові і погодився. Після зйомок у фільмі «Дорога» Мортенсен два роки відмовлявся від будь-яких пропозицій, що стосувалися роботи.
🏆 Венеційський фестиваль – 1 номінація, Сатурн – 2 номінації, BAFTA – 1 номінація
———
Підписатись на канал
The Road, 2009
IMDb 7.2 | RT 74%
Трейлер (en)
Режисер: Джон Гіллкоут
Актори: Вігго Мортенсен, Коді Сміт-МакФі, Шарліз Терон, Ґай Пірс, Роберт Дюваль та інші
🇺🇸 | 1:51 (111хв) | ↗️ | #драма #трилер #постапокаліпсис
Іноді я розповідаю синові вже майже забуті перекази про хоробрість і справедливість. Ця дитина – сенс мого існування. Якщо він – не Слово Боже, значить Бог німий.
моя оцінка – 9️⃣0️⃣
Землю спіткала страшна катастрофа. Вижити вдалося лише невеликій кількості людей, які тепер поневіряються світом у пошуках їжі та притулку. Серед них Батько і Син, які так само, як і решта, бредуть кудись у пошуках теплого даху над головою. Мандрівники сподіваються вийти до моря, адже там, за чутками, збереглося хоч якесь життя. Але їхній шлях, сповнений страшних зустрічей із канібалами та мародерами, стає дедалі важчим з кожним днем.
В одну мить світ змінився назавжди
Джон Гіллкоут зняв за книгою Кормака Маккарті один з найбільш реалістичних фільмів про виживання. «Дорога» – це не стільки історія апокаліпсису, скільки історія двох людей, які вже живуть у його наслідках. Батько ще пам’ятає колишній світ і час від часу повертається до спогадів. А його Син може лише уявляти, яким було життя до катастрофи – він не знав іншої реальності.
Фільм вражає своєю безкомпромісністю. Батько спокійним голосом пояснює хлопчикові, як правильно натиснути на курок у власному роті – так само буденно, як навчають розпалювати вогонь чи знаходити їжу. На їхньому шляху трапляються люди з однаково згаслими очима, і кожна тиша може в будь-яку мить перерватися звуком чужих кроків чи гулом машин.
А ще це один з найдепресивніших і безнадійних фільмів, що я бачив. Сірі відтінки, бруд, безпросвітна зневіра та відчай супроводжують героїв упродовж усієї подорожі. І саме на цьому тлі особливо дорогоцінними виглядають їхні стосунки – родинна любов і відданість, які стають світлом у пітьмі. У найбільш жорстоких умовах вони зберігають те, що Батько називає «вогнем» – здатність залишатися людиною, не перетворюючись на голодну й безжальну тварину.
У підсумку в цьому депресивному роуд-муві, наповненому стражданням і болем, все ж знаходиться місце для ідей гуманізму і надії – надії на таких ось людей з вогнем всередині, які здатні залишатися людиною незважаючи ні на що.
Моя однозначна рекомендація. Але дивитися бажано після прочитання роману. Про нього вже традиційно розповідаю в книжковому каналі.
ℹ️ Мій відгук на книгу за посиланням.
———
📖 Дорога – Кормак Маккарті
ℹ️ Вігго Мортенсен спочатку відмовився від пропозиції Джона Гіллкоута. Він хотів взяти перерву в акторській кар'єрі. Але прочитавши книгу Кормака Маккарті, актор передзвонив режисерові і погодився. Після зйомок у фільмі «Дорога» Мортенсен два роки відмовлявся від будь-яких пропозицій, що стосувалися роботи.
🏆 Венеційський фестиваль – 1 номінація, Сатурн – 2 номінації, BAFTA – 1 номінація
———
Підписатись на канал