ДОНЬЦІ

Все, що лишилось важливим, красуне, для нас,
Ти у маленькі долоні, мов квіти, збери,
І заховай біля серця на деякий час,
Доки не стане у ньому ні краплі жури.

Доки у ніч не повернеться лагідний сон,
Зникне тривога і спокій запалить зірки,
Пий, моє сонце, наснагу з маленьких долонь,
Променем віри освячуй прийдешні думки.

Доки ти маєш любові в собі про запас,
Знаю не випустиш щастя з маленьких долонь.
Хай, моя пташко, у тебе все буде гаразд,
Хай не згасає у грудях чарівний вогонь.

Хай не бере твоє сяйво осмута в полон,
Вір, моя доню, ще буде нагода для нас,
Вкласти маленькі долоні до більших долонь,
Й радо відчути обіймів тепло водночас.

Павло Деркач
©04.06.2025