☢️🇩🇪До чого призвела відмова від АЕС в Німеччині

Відомий приклад “Енергетичного переходу” (Energiewende), коли Німеччина стала масово закривати АЕС на користь відновлювальних джерел енергії.

У 2011 році після аварії на Фукусімі уряд ухвалив рішення закрити всі 17 реакторів АЕС до кінця 2022 року, які за даними Асоціація енергетичної та водної промисловості давали близько 30% електроенергії в країні.

Наслідок: викиди CO₂ не знизилися так, як планували, бо довелося збільшити імпорт вугільної і газової електроенергії (зокрема з Росії), а також витрати на субсидії зеленим технологіям зросли у рази (оскільки відновлювальні джерела потребують інвестицій, зберігання, обслуговування).

В результаті вартість електроенергії для кінцевих споживачів стала однією з найвищих у Європі. За даними Євростату Німеччина займає третє місце із 41 країни Європи у 2024 році після Ірландії та Люксембургу з ціною 27,97 євроцента за один кВт на годину. Тоді коли сусідня Франція, яка використовує переважно атомну енергію (близько 70% виробництва), підтримує нижчу ціну для населення – 22,23 євроцента за кВт-годину.

Енергоємні галузі (металургія, хімічна промисловість, виробництво сталі) зазнали значного зростання собівартості через подорожчання електроенергії. Тож для непобутових споживачів, тобто промислових користувачів, середня ціна електроенергії також одна з найдорожчих: у Німеччині вартість складає 20 євроцентів за МВт-год, тоді як у Франції – 15 євроцентів за МВт-год.

Докладніше у відео ♻️Як "екологи" знищують економіку й екологію: прокляття Ґрети Тунберг

📩 Підписуйся на "Ціну держави"