2026-01-20 02:55:04
Діти проти собак.
Зараз можна побачити як деякі бізнеси почали пускати до себе грітися безпритульних собак. Це топове рішення, яке не повинно у гуманного суспільства викликати жодних але.
Але, на жаль, викликає.
Наприклад, розмови про антисанітарію. Чи підвищує це рівень антисанітарії? Мабуть, що так. Проте в складних ситуаціях розставляються пріоритети. Тут або ідеальна чистота та санітарні правила, або життя собаки. Для мене життя собаки важливіше. Так само, я думаю, і для багатьох інших людей, тому бізнеси і приймають такі рішення.
Інше «але» — це типу великі (або невеликі) собаки лякають дітей і це не ок. Я граю за обидві команди. Тобто у мене є великий чорний пес і маленька 2-річна дитина. І саме гра за дві команди дозволяє мені зробити висновок, що страх дітей — це не причина відправляти собак помирати в холоді. Це задача батьків працювати з цим страхом. І взагалі вони можуть бути причиною цього страху.
У мене лабрадор. Тобто, якщо ви не знаєте, це найдобріша істота у світі. Він просто фізично не здатен когось образити. Про напасти чи вкусити взагалі мова не йде. Але я розумію, що це знають не всі люди. Але це не знання не може бути причиною демонизування собак.
Ось що відбувалося зі мною особисто десятки разів: я заходжу з собакою в кав’ярню/магазин чи просто десь стоїмо, і там є дорослі з дитиною. І просто не порахувати скільки разів ці дорослі маніпулювали собакою заради того, щоб вгамувати дитину. Наприклад, казали заспокоїтися, бо вкусить собака. Або просто казали не лізь, бо собака вкусить. Не чіпай, бо налякаєш і собака вкусить. Не підходь і так далі.
Спойлер — не вкусить. Так, без дозволу до собак краще не лізти. Бо це, як мінімум, поганий тон. Але це не означає, що від цього собака накинеться та вкусить. Це означає, що ці дорослі просто таким чином виховують у дітей страх перед собаками.
І потім, коли з’являється критична ситуація, коли треба рятувати життям безпритульним песикам, вони кажуть: не пускайте їх в теплі приміщення, моя дитина боїться!
Це твоя задача, як дорослого: пояснити, чому собаки тут зараз знаходяться, чому зараз немає іншого виходу для них, і взагалі, що вони не вороги, а наші друзі. Треба виховувати у дитини емпатію, а не страх. І тоді не виникатиме питань про те, що не можна рятувати собакам життя, бо дітям страшно.
Зараз можна побачити як деякі бізнеси почали пускати до себе грітися безпритульних собак. Це топове рішення, яке не повинно у гуманного суспільства викликати жодних але.
Але, на жаль, викликає.
Наприклад, розмови про антисанітарію. Чи підвищує це рівень антисанітарії? Мабуть, що так. Проте в складних ситуаціях розставляються пріоритети. Тут або ідеальна чистота та санітарні правила, або життя собаки. Для мене життя собаки важливіше. Так само, я думаю, і для багатьох інших людей, тому бізнеси і приймають такі рішення.
Інше «але» — це типу великі (або невеликі) собаки лякають дітей і це не ок. Я граю за обидві команди. Тобто у мене є великий чорний пес і маленька 2-річна дитина. І саме гра за дві команди дозволяє мені зробити висновок, що страх дітей — це не причина відправляти собак помирати в холоді. Це задача батьків працювати з цим страхом. І взагалі вони можуть бути причиною цього страху.
У мене лабрадор. Тобто, якщо ви не знаєте, це найдобріша істота у світі. Він просто фізично не здатен когось образити. Про напасти чи вкусити взагалі мова не йде. Але я розумію, що це знають не всі люди. Але це не знання не може бути причиною демонизування собак.
Ось що відбувалося зі мною особисто десятки разів: я заходжу з собакою в кав’ярню/магазин чи просто десь стоїмо, і там є дорослі з дитиною. І просто не порахувати скільки разів ці дорослі маніпулювали собакою заради того, щоб вгамувати дитину. Наприклад, казали заспокоїтися, бо вкусить собака. Або просто казали не лізь, бо собака вкусить. Не чіпай, бо налякаєш і собака вкусить. Не підходь і так далі.
Спойлер — не вкусить. Так, без дозволу до собак краще не лізти. Бо це, як мінімум, поганий тон. Але це не означає, що від цього собака накинеться та вкусить. Це означає, що ці дорослі просто таким чином виховують у дітей страх перед собаками.
І потім, коли з’являється критична ситуація, коли треба рятувати життям безпритульним песикам, вони кажуть: не пускайте їх в теплі приміщення, моя дитина боїться!
Це твоя задача, як дорослого: пояснити, чому собаки тут зараз знаходяться, чому зараз немає іншого виходу для них, і взагалі, що вони не вороги, а наші друзі. Треба виховувати у дитини емпатію, а не страх. І тоді не виникатиме питань про те, що не можна рятувати собакам життя, бо дітям страшно.