Діда здалека було чути нюхом. Коли він проходив повз нашу хату, над вулицею довго висів тютюновий слід. Сей слід тютюновий висітиме ще колись в моїх картинах про рідну землю, де складе мій предок востаннє всі свої мозолі поверх білої сорочки під яблунею серед яблук і груш, і морква житиме в картинах, і гріх, і бабині прокляття...

Уже післязавтра, в середу о 19:00 дивимося в Довженко-Центрі «Зачаровану Десну» (1964) Юлії Солнцевої за сценарієм Олександра Довженка.

Представить фільм кінознавиця й керівниця Кіноархіву Довженко-Центру Альона Пензій.

Приходьте! Квитки за посиланням