Дід та батько були за Гітлера. А онук - за Україну?

Здається, Мерц не просто так опинився у великій політиці.

Дуже зручно — грати в “європейське миротворення”, коли твої кордони не горять, а армія ворога не знищує твої міста. І дуже зручно прикривати геополітичну обережність гаслами “співпраці з Америкою” та “єдності Європи”, коли головна мета - щоб війна не переступила за кордон Польщі.

Онуки та сини тих, хто підтримував Гітлера, сьогодні приймають рішення, які знову можуть коштувати іншим - нашій державі - життя, час, території.

Бо коли Захід каже “ми з вами”, а за лаштунками домовляється з агресором - це не про підтримку. Це про контроль над вогнем, який вони хочуть втримати не у себе, а тут - в Україні.

Європа грає в шахи з Росією, виставивши Україну пішаком, але забуває, що цей пішак - живий і кожного дня платить кров’ю за чужу партію.