Дякую, що поділилася - Рейчел Рунья Катц

Моя оцінка: ★★★★★

В мене не було жодних очікувань, а в підсумку мені так сподобалось, що я поставила 5 зірочок (в книжки є недоліки, але це настільки моя історія, що я відмовляюсь їх бачити😺).

Що мені сподобалось?

✨ Головні герої
Це дорослі, свідомі, адекватні люди, які поводяться відповідно. Можу поставити їм на карб хіба невеличку драму наприкінці, коли вони обоє наробили помилок (але згодом кожен з них визнав власну неправоту, приніс вибачення і пообіцяв ніколи більше так не робити, тому в мене рука не піднімається написати про них щось погане).
А тепер детальніше про героїв:
✨ Лія - буркотлива антропологиня, яка мріє отримати довгоочікуване підвищення та не заводить серйозних стосунків, бо знає, що близькість може завдати занадто багато болю.
Вона - чудова подруга, яка пропонує декілька варіантів підтримки на вибір та дає уявний квиточок зі словами: Його можна використати пізніше для варіанту «Я хочу про це поговорити».
Вона думає, що підводить і себе, і свою терапевтку, коли травма, над якою вона працює, не зникає за помахом чарівної палички, а знову дає про себе знати, але разом з цим вона потроху починає усвідомлювати, що навчитись просити про допомогу може бути складніше, ніж справлятись з усім самостійно.
Лія відкривається людям, ризикує показати свою вразливість та ділиться своїми думками і переживаннями, навіть якщо їй страшно.

❤️ Деніел - сором’язливий маркетолог з татуюваннями, пристрастю до домашньої піци та скелелазіння, а також з кицею на ім’я Картоплинка, яку він взяв у притулку в найважчий період свого життя.
Це чоловік, який погоджується на терапію, коли розуміє, що справлятись з втратою самостійно стає занадто важко. Він не боїться заплакати, коли біль стає нестерпним, та завжди залишається спокійним, розважливим та впевненим у тому, що все буде добре.
Це партнер, який пропонує себе як безпечний простір, але не тисне, який поважає особисті кордони та підтримує культуру згоди, який завжди захищає та допомагає у всьому.


❤️ Любовна лінія та атмосфера
Це буквально одна з найкомфортніших книжок, які я читала.
Для когось вона може бути нудною, бо тут немає неймовірних сюжетних поворотів, інтриг-скандалів-розслідувань, емоційних гойдалок, третіх осіб у стосунках героїв, вчинків з ревнощів чи на зло і так далі.
Але мені не було нудно, я просто насолоджувалась теплою і дуже життєвою історією людей, які поступово пізнають одне одного, стають друзями, а потім чимось більшим, ніж друзі. Я кайфувала від того, як вони розмовляли одне з одним та вирішували проблеми майже одразу, як ті з’являлись.
Крім того, в цій книжці немає жодного токсичного персонажа. В обох головних героїв чудові родини, а їхні друзі - це віддані і надійні люди, яких я полюбила всім серцем. До речі, про друзів…

✨ «Барний клуб виживання»
Лія, Деніел та двоє їхніх друзів щотижня зустрічаються у барі, випивають і скаржаться на роботу, стосунки та доросле життя в цілому, а також ведуть протокол цих зустрічей.
Нотатки зібрань - це одна з найцікавіших та найсмішніших речей у цій книжці, а сам клуб - це неймовірно потужна мережа підтримки, я дуже раділа за кожного з героїв, коли їм вдавалось якимось чином почати змінювати своє життя на краще.

Що варто врахувати перед прочитанням?
⏺оскільки обоє героїв - євреї змішаного походження (Лія - темношкіра, а Деніел - азієць), а головна героїня ще й бісексуалка, то досить багато уваги авторка приділяє висвітленню расизму та антисемітизму, расових та гендерних стереотипів, слатшеймінгу та мізогінії. Крім того, в книжці висвітлюються теми травматичного минулого та переживання втрати. Тож якщо у вас настрій на легкий ромком, то це точно не ця книжка.
⏺ це історія про другий шанс, і хоч герої не будуть довго і нудно з’ясовувати, що там було між ними 15 років тому, але декілька разів давні образи все ж вилізуть (можливо, не у найбільш підходящий момент, тому це може трошки вибісити - мене бісило).

Але я все одно полюбила цю книжку всією душею. Щиро раджу🤍

Видавництво: 🌟ВСЛ

#дякую_що_поділилася_рейчел_рунья_катц
#відгуки_chornobrova_karooka