2024-08-01 12:00:01
Декілька альбомів, які я вчора за роботою послухав, але в мене не знайшлося думок більше за 2 абзаци.
The Backfires — This Is Not An Exit
#PostPunkRevival #USA
Меломани, такі як я, давно знають, що нова хвиля постпанк-відродження захлинулася у власних жанрових обмеженнях ще років сім тому. На повному серйозі сприймати цей напрямок уже складно. Але The Backfires думають інакше — і видають альбом, переповнений жанровими кліше й музичними стереотипами. Вони не спромоглися вигадати щось цікавіше за наелектризовані дисторшн-гітари та вокал, схожий на The Strokes або Cage The Elephant.
Можливо, комусь така знайома, проста гітарщина буде в радість. Мені ж повертатися не хочеться.
Улюблені треки: Never Seen You Before, Dressed for a Funeral, This Is Not an Exit
⭐️⭐️⭐️
🎧 Слухати
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Tokyo Tea Room — No Rush
#DreamPop #BedroomPop #UK
Альбом звучить солідно: хороший продакшен, все ніби на місці — але він мене втомив, замість того, щоб розслабити, як це властиво дрімпопу. Я очікував на занурення в атмосферу м'якості й безпеки, але натомість — відчуття, що грає один трек у різних варіаціях. Повільність і одноманітність добряче знижують інтерес, хоча вокал тут справді приємний — я кайфую від цієї піднесеної замріяності.
Улюблені треки: If You Love Her, There's A Place
🎧 Слухати
⭐️⭐️⭐️
➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Ten Fé — Still In Love
#IndiePop #UK
Досліджуючи британську сцену, іноді натрапляєш на цікаві знахідки. Ten Fé — саме з таких. Їхній саунд тяжіє до м'якого мадчестерського вайбу у стилі The Stone Roses, Inspiral Carpets, The Verve, що я дуже ціную за мелодійність і меланхолійність. Але тут щось не склалося: альбом видався мені затягнутим.
Так, він красивий, з тонким мінімалізмом і акуратним багатошаровим звучанням. Але деякі моменти виглядають надто схематичними, а акустичних фрагментів місцями аж забагато. Хотілося б більше сміливості.
Улюблені треки: All Night, Caroleen, Middle of My Head
⭐️⭐️⭐️
🖤 Усе ще не закоханий
➿➿➿➿➿➿➿
Dax Riggs — 7 Songs for Spiders
#Grunge #StonerRock #HeavyRock #USA
У 2015-му я б, мабуть, офігів від такого саунду. Але у 2025-му я вже встиг переслухати багато гранжу і стоунеру, тож альбом Dax Riggs стає нудним уже після другого треку. Так, тут є затишна пустельна атмосфера й щира закоханість у естетику Kyuss, але окрім тягучого настрою — згадати нічого. Харизма витягує цей реліз, але рифів катма, і більшість композицій здаються одноманітними. Чи то я став надто вибагливим, чи то Dax Riggs справді грає Soundgarden на фузових гітарах, але з мінімумом розвитку.
Улюблені треки: Sunshine Felt the Darkness Smile, Ain't That Darkness
🎵 7 пісень для павуків
⭐️⭐️⭐️
➿➿➿➿➿➿➿➿➿
Kratzen — III
#KrautRock #PostPunk #Germany
Що буде, якщо поєднати німецьку крафтову точність краутроку з британською постпанковою меланхолією? Вийде Kratzen — чудовий приклад експериментального підходу до жанру. Їхній третій альбом — це справжній ритмічний пульс. Постпанк тут в естетиці 80-х: холодний, постмодерністський, без зайвої м’якості. Краутрок — у повазі до Neu!, Can, Faust, Tangerine Dream. Він звучить прекрасно, витримано, з характером, але йому трохи бракує хуковості. Цей альбом хочеться поважати, але не обов’язково — переслуховувати.
Улюблені треки: Immer, Vielleicht, Nichts und alles
⭐️⭐️⭐️⭐️
#добірка_музики
The Backfires — This Is Not An Exit
#PostPunkRevival #USA
Меломани, такі як я, давно знають, що нова хвиля постпанк-відродження захлинулася у власних жанрових обмеженнях ще років сім тому. На повному серйозі сприймати цей напрямок уже складно. Але The Backfires думають інакше — і видають альбом, переповнений жанровими кліше й музичними стереотипами. Вони не спромоглися вигадати щось цікавіше за наелектризовані дисторшн-гітари та вокал, схожий на The Strokes або Cage The Elephant.
Можливо, комусь така знайома, проста гітарщина буде в радість. Мені ж повертатися не хочеться.
Улюблені треки: Never Seen You Before, Dressed for a Funeral, This Is Not an Exit
⭐️⭐️⭐️
🎧 Слухати
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Tokyo Tea Room — No Rush
#DreamPop #BedroomPop #UK
Альбом звучить солідно: хороший продакшен, все ніби на місці — але він мене втомив, замість того, щоб розслабити, як це властиво дрімпопу. Я очікував на занурення в атмосферу м'якості й безпеки, але натомість — відчуття, що грає один трек у різних варіаціях. Повільність і одноманітність добряче знижують інтерес, хоча вокал тут справді приємний — я кайфую від цієї піднесеної замріяності.
Улюблені треки: If You Love Her, There's A Place
🎧 Слухати
⭐️⭐️⭐️
➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Ten Fé — Still In Love
#IndiePop #UK
Досліджуючи британську сцену, іноді натрапляєш на цікаві знахідки. Ten Fé — саме з таких. Їхній саунд тяжіє до м'якого мадчестерського вайбу у стилі The Stone Roses, Inspiral Carpets, The Verve, що я дуже ціную за мелодійність і меланхолійність. Але тут щось не склалося: альбом видався мені затягнутим.
Так, він красивий, з тонким мінімалізмом і акуратним багатошаровим звучанням. Але деякі моменти виглядають надто схематичними, а акустичних фрагментів місцями аж забагато. Хотілося б більше сміливості.
Улюблені треки: All Night, Caroleen, Middle of My Head
⭐️⭐️⭐️
🖤 Усе ще не закоханий
➿➿➿➿➿➿➿
Dax Riggs — 7 Songs for Spiders
#Grunge #StonerRock #HeavyRock #USA
У 2015-му я б, мабуть, офігів від такого саунду. Але у 2025-му я вже встиг переслухати багато гранжу і стоунеру, тож альбом Dax Riggs стає нудним уже після другого треку. Так, тут є затишна пустельна атмосфера й щира закоханість у естетику Kyuss, але окрім тягучого настрою — згадати нічого. Харизма витягує цей реліз, але рифів катма, і більшість композицій здаються одноманітними. Чи то я став надто вибагливим, чи то Dax Riggs справді грає Soundgarden на фузових гітарах, але з мінімумом розвитку.
Улюблені треки: Sunshine Felt the Darkness Smile, Ain't That Darkness
🎵 7 пісень для павуків
⭐️⭐️⭐️
➿➿➿➿➿➿➿➿➿
Kratzen — III
#KrautRock #PostPunk #Germany
Що буде, якщо поєднати німецьку крафтову точність краутроку з британською постпанковою меланхолією? Вийде Kratzen — чудовий приклад експериментального підходу до жанру. Їхній третій альбом — це справжній ритмічний пульс. Постпанк тут в естетиці 80-х: холодний, постмодерністський, без зайвої м’якості. Краутрок — у повазі до Neu!, Can, Faust, Tangerine Dream. Він звучить прекрасно, витримано, з характером, але йому трохи бракує хуковості. Цей альбом хочеться поважати, але не обов’язково — переслуховувати.
Улюблені треки: Immer, Vielleicht, Nichts und alles
⭐️⭐️⭐️⭐️
#добірка_музики