 
                    2025-10-10 14:05:09
                        ⚠️ Дефіцит заліза: причини не завжди очевидні? 
Залізодефіцитна анемія (ЗДА) – одна з найпоширеніших нутритивних проблем у світі.
Основними причинами дефіциту заліза є недостатній його вміст у їжі (вегетаріанська або веганська дієта), підвищена потреба у залізі (вагітність, лактація, інтенсивний ріст) та втрати з кровотечами – від менорагії, патологій ШКТ (ерозії/виразки ангіодисплазії, колоректальні поліпи/неоплазії, ураження при грижах стравоходу тощо) до нерегламентованих донацій крові.
Може виникати функціональний дефіцит заліза при хронічному запаленні (хвороба Крона, СРК тощо), ожирінні – через підвищення рівня гормону гепсидину, який блокує всмоктування.
ЗДА можуть спричинити й деякі паразитарні хвороби та тривале й безконтрольне приймання деяких ЛЗ (ліки проти печії, кислотного рефлюксу, ЛЗ для зменшення вироблення соляної кислоти в шлунку, нестероїдні протизапальні препарати).
❗️Симптоми, з якими – до лікаря
Загальна слабкість, підвищена втомлюваність, зниження когнітивної чи фізичної працездатності;
Блідість шкіри, синюватість склер, симптом «брудних» ліктів;
Ламкість, розшарування, смужки на нігтьовій пластині;
Сухість і стоншення шкіри, поява тріщин в кутиках рота;
Випадіння волосся;
Задишка, біль у серці, тахікардія;
Запаморочення, дзвін у вухах, головний біль, сонливість;
Порушення смаку (потяг до вживання незвичних продуктів – глина, крейда тощо);
Спотворення нюху (потяг до запахів бензину, фарб, нафталіну тощо).
Навіть декілька таких симптомів мають насторожити та спонукати звернутися по медичну допомогу!
💊З чого складається сучасна залізотерапія?
Пацієнту з підтвердженим діагнозом залізодефіцитної анемії призначається:
• лікування препаратами заліза (перевага надається препаратам двовалентного заліза) перорально. У випадку їх непереносимості, неефективності або потребі швидкого поповнення – внутрішньовенне введення заліза карбоксимальтози, заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу тощо.
• лікування спрямоване на усунення причин, через який виник дефіцит (H. pylori, безглютенова дієта при целіакії, контроль менорагій, хірургічна корекція джерел кровотеч, лікування паразитарної інфекції тощо).
Препарати першої лінії терапії – пероральні форми заліза: сульфат заліза, фумарат заліза, глюконат заліза.
Лікар може призначити також препарати з модифікованим профілем: комплекси заліза з полімальтозою.
Тривалість терапії – до нормалізації Hb + 3 місяці для ремобілізації запасів заліза. Зазвичай типова тривалість пероральної терапії до 6 місяців.
💊 Як правильно споживати препарати заліза?
Пероральні препарати заліза краще вживати натще, за 30–60 хв до їди. Запивати водою або соком з високим вмістом вітаміну C (наприклад, апельсиновим).
Молоко, чай, кава, продукти з кальцієм знижують біодоступність, а відтак ефективність препаратів заліза.
Не можна одночасно приймати препарати заліза з антацидами, інгібіторами протонної помпи, тетрациклінами, фторхінолонами, левотироксином. Якщо такі ЛЗ були призначені лікарем, їх можна приймати, дотримуючись інтервалу з препаратами заліза не менш як 2 години.
Симптоми передозування (токсична доза елементарного заліза > 60 мг/кг): блювання, діарея з кров’ю, шок, печінкова недостатність.
                    
                Залізодефіцитна анемія (ЗДА) – одна з найпоширеніших нутритивних проблем у світі.
Основними причинами дефіциту заліза є недостатній його вміст у їжі (вегетаріанська або веганська дієта), підвищена потреба у залізі (вагітність, лактація, інтенсивний ріст) та втрати з кровотечами – від менорагії, патологій ШКТ (ерозії/виразки ангіодисплазії, колоректальні поліпи/неоплазії, ураження при грижах стравоходу тощо) до нерегламентованих донацій крові.
Може виникати функціональний дефіцит заліза при хронічному запаленні (хвороба Крона, СРК тощо), ожирінні – через підвищення рівня гормону гепсидину, який блокує всмоктування.
ЗДА можуть спричинити й деякі паразитарні хвороби та тривале й безконтрольне приймання деяких ЛЗ (ліки проти печії, кислотного рефлюксу, ЛЗ для зменшення вироблення соляної кислоти в шлунку, нестероїдні протизапальні препарати).
❗️Симптоми, з якими – до лікаря
Загальна слабкість, підвищена втомлюваність, зниження когнітивної чи фізичної працездатності;
Блідість шкіри, синюватість склер, симптом «брудних» ліктів;
Ламкість, розшарування, смужки на нігтьовій пластині;
Сухість і стоншення шкіри, поява тріщин в кутиках рота;
Випадіння волосся;
Задишка, біль у серці, тахікардія;
Запаморочення, дзвін у вухах, головний біль, сонливість;
Порушення смаку (потяг до вживання незвичних продуктів – глина, крейда тощо);
Спотворення нюху (потяг до запахів бензину, фарб, нафталіну тощо).
Навіть декілька таких симптомів мають насторожити та спонукати звернутися по медичну допомогу!
💊З чого складається сучасна залізотерапія?
Пацієнту з підтвердженим діагнозом залізодефіцитної анемії призначається:
• лікування препаратами заліза (перевага надається препаратам двовалентного заліза) перорально. У випадку їх непереносимості, неефективності або потребі швидкого поповнення – внутрішньовенне введення заліза карбоксимальтози, заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу тощо.
• лікування спрямоване на усунення причин, через який виник дефіцит (H. pylori, безглютенова дієта при целіакії, контроль менорагій, хірургічна корекція джерел кровотеч, лікування паразитарної інфекції тощо).
Препарати першої лінії терапії – пероральні форми заліза: сульфат заліза, фумарат заліза, глюконат заліза.
Лікар може призначити також препарати з модифікованим профілем: комплекси заліза з полімальтозою.
Тривалість терапії – до нормалізації Hb + 3 місяці для ремобілізації запасів заліза. Зазвичай типова тривалість пероральної терапії до 6 місяців.
💊 Як правильно споживати препарати заліза?
Пероральні препарати заліза краще вживати натще, за 30–60 хв до їди. Запивати водою або соком з високим вмістом вітаміну C (наприклад, апельсиновим).
Молоко, чай, кава, продукти з кальцієм знижують біодоступність, а відтак ефективність препаратів заліза.
Не можна одночасно приймати препарати заліза з антацидами, інгібіторами протонної помпи, тетрациклінами, фторхінолонами, левотироксином. Якщо такі ЛЗ були призначені лікарем, їх можна приймати, дотримуючись інтервалу з препаратами заліза не менш як 2 години.
Симптоми передозування (токсична доза елементарного заліза > 60 мг/кг): блювання, діарея з кров’ю, шок, печінкова недостатність.