📖🐇 Читати «Зайчика» мені дуже подобається.

І я тут знайшов ідеальний токсичний відгук на будь-яку книгу:

— А ти що думаєш, Саманто? – питає Фоско у мене.

Що це шмат претензійного лайна. Це текст ні про що, він нічого не дає читачеві. Що я його не розумію, і, мабуть, ніхто ніколи не зрозуміє. Що нерозуміння — це привілей, якого я не можу собі дозволити. Мені не віриться, що цій жінці заплатили за те, що вона сюди прийшла. Я думаю, що вона мала б вибачитися перед деревами. Провести цілий день навколішки в лісі, споглядаючи тремтливі осики й дуби, чи з чого там роблять папір, зі сльозами в стомлених очах, промовляючи: «Вибачте. Вибачте, що вважала себе такою цікавою, коли ясно, що де там мені. Ось хто я: нудна вбивця дерев».

🤌 Вибачитися перед деревами. Чому це досі не народний мем???