2024-08-01 12:00:01
Чи стимулюють споживчі витрати зростання прибутків?
Здається очевидним, що більшість інвесторів усвідомлює: споживчі витрати💳 стимулюють економічне зростання, формуючи корпоративні прибутки. Однак, попри простоту цієї істини, ринок часто її ігнорує, прогнозуючи прибутки бізнесу.
Наразі прибутки компаній незначно перевищують довгостроковий тренд, який триває з 1936 року. Однак із регулярністю вони повертаються до цього тренду через рецесії чи фінансові кризи😱.
На графіку чітко видно: прибутки ніколи надовго не затримуються у верхній частині каналу зростання. Нині тренд має становити приблизно 195$/акцію.
Що ж може спричинити повернення прибутків до тренду? Кожне попереднє повернення було зумовлене унікальними подіями. Від початку століття ринки пережили одну «дотком-бульбашку», одну фінансову кризу та одну пандемію🫢. Попри унікальність, всі вони спричинили подібні рухи в прибутках.
Кожна з цих подій викликала різке коригування котирувань, щоб відобразити нові очікування. Якщо майбутні прибутки такі важливі, треба розуміти, завдяки чому вони формуватимуться надалі.
Прибутки залежать від споживчих витрат. У звіті про прибутки компаній перша зупинка — доходи (revenue), остання — чистий прибуток (net income). Часто використовують показник EBITDA (прибуток до відсотків, податків, амортизації та знецінення), що показує операційну рентабельність і потенціал компанії генерувати кошти. Останній крок — поділити чисті прибутки на кількість акцій, отримавши EPS (прибуток на акцію).
Компанія має продати товар🎁 чи послугу, щоб отримати дохід. Схема циклу така: купівельна спроможність → покупка → дохід компанії → покриття витрат → прибуток. Для точного прогнозу прибутків необхідно розуміти тренд споживчих витрат.
Найкращим індикатором майбутніх прибутків є особисті споживчі витрати (PCE), що становлять 70% ВВП США. Річні темпи зміни очікуваних прибутків тісно корелюють зі змінами PCE.
Однак варто згадати й інший чинник — маніпуляції зі звітністю⚠️. Багато компаній покращують результати завдяки оптимізації витрат. Скорочення витрат, заморожування зарплат, байбеки та бухгалтерські трюки мають обмежений ресурс (👉якщо вам цікава ця тема більш детально, то напишіть в коментах про це!).
Волл-стріт чудово знає ці практики. Використовуючи резерви, агресивні нарахування (accruals), менеджмент може штучно «прикрасити» чи занизити прибуток. Фінансові директори визнають, що такі маніпуляції спотворюють EPS на ~10%.
Ще цікаво, що зарплати топ-керівництва прив’язана до цін акцій. «Промах» у прогнозах аналітиків дорого коштує. Тому 93% фіндиректорів називають вплив на ціну акцій та зовнішній тиск головними мотивами маніпуляцій😰.
Саме тому якщо ви хочете бути фундаментальним інвестором й заглиблюватись у компанію детальніше, треба дивитись “під капот” (продажі, витрати, тощо).
Попри бухгалтерські хитрощі й байбеки, вплив споживчих витрат на прибутки залишається визначальним. Якщо PCE корелюють з майбутніми прибутками, а прибутки рухають ціни акцій, то розуміння динаміки PCE є важливим для інвесторів. Що ж визначає PCE? Споживач🙋♂️ не може витрачати, не створивши спочатку продукт. Спочатку має бути виробництво, яке генерує дохід для споживання.
Якщо ж споживачі занепокоєні власним фінансовим станом, це відображається в індексах впевненості✏️. Індекси останнім часом знижувалися через побоювання щодо тарифів, ризиків рецесії та уповільнення темпів зайнятості. Проте навіть якщо ризики дещо зменшились після послаблення TACO, все одно слід очікувати стриманих показників у майбутніх звітах PCE.
Отже, попри те що поточні прогнози прибутків разюче відхиляються від історичних норм, слід зберігати тверезий погляд на фундаментальні чинники, які зрештою формують ці прибутки. Хоча ринок часто відривається від реальності, факти промовисті: доходи компаній, а відтак і чистий прибуток, невід’ємно пов’язані з фінансовим станом і впевненістю споживачів🤓.
Прибутки можна тимчасово «підфарбувати»🤢 бухгалтерськими трюками чи байбеками, утім такі методи не мають довгострокової стійкості й часто маскують глибинні проблеми.
Здається очевидним, що більшість інвесторів усвідомлює: споживчі витрати💳 стимулюють економічне зростання, формуючи корпоративні прибутки. Однак, попри простоту цієї істини, ринок часто її ігнорує, прогнозуючи прибутки бізнесу.
Наразі прибутки компаній незначно перевищують довгостроковий тренд, який триває з 1936 року. Однак із регулярністю вони повертаються до цього тренду через рецесії чи фінансові кризи😱.
На графіку чітко видно: прибутки ніколи надовго не затримуються у верхній частині каналу зростання. Нині тренд має становити приблизно 195$/акцію.
Що ж може спричинити повернення прибутків до тренду? Кожне попереднє повернення було зумовлене унікальними подіями. Від початку століття ринки пережили одну «дотком-бульбашку», одну фінансову кризу та одну пандемію🫢. Попри унікальність, всі вони спричинили подібні рухи в прибутках.
Кожна з цих подій викликала різке коригування котирувань, щоб відобразити нові очікування. Якщо майбутні прибутки такі важливі, треба розуміти, завдяки чому вони формуватимуться надалі.
Прибутки залежать від споживчих витрат. У звіті про прибутки компаній перша зупинка — доходи (revenue), остання — чистий прибуток (net income). Часто використовують показник EBITDA (прибуток до відсотків, податків, амортизації та знецінення), що показує операційну рентабельність і потенціал компанії генерувати кошти. Останній крок — поділити чисті прибутки на кількість акцій, отримавши EPS (прибуток на акцію).
Компанія має продати товар🎁 чи послугу, щоб отримати дохід. Схема циклу така: купівельна спроможність → покупка → дохід компанії → покриття витрат → прибуток. Для точного прогнозу прибутків необхідно розуміти тренд споживчих витрат.
Найкращим індикатором майбутніх прибутків є особисті споживчі витрати (PCE), що становлять 70% ВВП США. Річні темпи зміни очікуваних прибутків тісно корелюють зі змінами PCE.
Однак варто згадати й інший чинник — маніпуляції зі звітністю⚠️. Багато компаній покращують результати завдяки оптимізації витрат. Скорочення витрат, заморожування зарплат, байбеки та бухгалтерські трюки мають обмежений ресурс (👉якщо вам цікава ця тема більш детально, то напишіть в коментах про це!).
Волл-стріт чудово знає ці практики. Використовуючи резерви, агресивні нарахування (accruals), менеджмент може штучно «прикрасити» чи занизити прибуток. Фінансові директори визнають, що такі маніпуляції спотворюють EPS на ~10%.
Ще цікаво, що зарплати топ-керівництва прив’язана до цін акцій. «Промах» у прогнозах аналітиків дорого коштує. Тому 93% фіндиректорів називають вплив на ціну акцій та зовнішній тиск головними мотивами маніпуляцій😰.
Саме тому якщо ви хочете бути фундаментальним інвестором й заглиблюватись у компанію детальніше, треба дивитись “під капот” (продажі, витрати, тощо).
Попри бухгалтерські хитрощі й байбеки, вплив споживчих витрат на прибутки залишається визначальним. Якщо PCE корелюють з майбутніми прибутками, а прибутки рухають ціни акцій, то розуміння динаміки PCE є важливим для інвесторів. Що ж визначає PCE? Споживач🙋♂️ не може витрачати, не створивши спочатку продукт. Спочатку має бути виробництво, яке генерує дохід для споживання.
Якщо ж споживачі занепокоєні власним фінансовим станом, це відображається в індексах впевненості✏️. Індекси останнім часом знижувалися через побоювання щодо тарифів, ризиків рецесії та уповільнення темпів зайнятості. Проте навіть якщо ризики дещо зменшились після послаблення TACO, все одно слід очікувати стриманих показників у майбутніх звітах PCE.
Отже, попри те що поточні прогнози прибутків разюче відхиляються від історичних норм, слід зберігати тверезий погляд на фундаментальні чинники, які зрештою формують ці прибутки. Хоча ринок часто відривається від реальності, факти промовисті: доходи компаній, а відтак і чистий прибуток, невід’ємно пов’язані з фінансовим станом і впевненістю споживачів🤓.
Прибутки можна тимчасово «підфарбувати»🤢 бухгалтерськими трюками чи байбеками, утім такі методи не мають довгострокової стійкості й часто маскують глибинні проблеми.