Чугуївські юнкери риють окопи під час практичних занять із фортифікації. Знімки 1912 року з особистого фотоальбому випускника ПВУ Євгена Рябініна.

За спинами юнкерів видніється чугуївська круча, міст через Донець, дахи будинків на Успенці, підйом по вул. Харківській... Можливо це район сучасної вул. Кочетокській, тобто околиці літнього юнкерського табору, який розташовувався між училищем та Донцем.

Окопи виглядають солідно, видно, що зроблено за розумом, тобто — за підручником. Двохрівневі, зі стрілецькими осередками, ходами сполучення, бруствером, маскуванням і що там ще – люди військові скажуть точно.

Збереглися юнкерські спогади про уроки з фортифікації, на яких юнкери не тільки креслили профілі окопів і редутів на дошці, а й споруджували укріплення в мініатюрі. Для цього в класній кімнаті навіть була "пісочниця" — ящик із піском та лопаткою.

А викладав фортифікацію у Чугуївському військовому училищі у 1904-1914 роках полковник Олексій Астаф'єв — затятий українофіл та майбутній державний діяч УНР. Ймовірно, саме його бачимо на одному з фото.

Зверніть увагу на офіцера зі складеними за спиною руками, котрий дивиться не в камеру, а на роботу юнкерів (і дивиться, здається, критично). При сильному збільшенні можна розглянути вуса, погони полковника і знак Академії на грудях — це було полковника Астаф'єва.