🖤 Чорна п’ятниця: коли “знижки” - це не про вигоду, а про маніпуляції

Щороку бренди влаштовують шоу зі “шаленими -50%”, “мінус -70% тільки сьогодні” та “останній шанс”.
Але правда в тому, що дуже часто - це не про реальні знижки.
Це про гру на очікуваннях аудиторії.

Цього року бренди знову влаштували цілу виставу. Дивись 👇

1. “Знижки”, яких не існує — кейс Ябко, iStore та Appleroom

У двох перших магазинах просто…
вказали звичайну ціну, але додали позначку “зі знижкою”.

Ні мінуса, ні зміни вартості — просто нова наклейка.
У третьому магазині знижка взагалі виникла через коливання долара, а не через Чорну п’ятницю.

2. Boots і “мінус 62%, але з нюансом

Бренд заявив знижки до -62%. Звучить красиво, так?
Тільки є маленька деталь:
перед Чорною п’ятницею ціни серйозно підняли.

А коли повернули назад — це вже виглядало як неймовірна щедрість.

🎭 Це найпоширеніша схема:
спочатку завищуємо, потім знижуємо до реальної ціни і видаємо це за суперпропозицію.


3. Pretty Little Thing і сукні за $1 — що пішло не так

Бренд вирішив зробити вірусний хід:
сукні по $1.

Але замість вау-ефекту отримали хвилю хейту.
Чому? Бо fast fashion + демпінг = знецінення праці й продукту.
Люди сприйняли це як неповагу, а не як акцію.

не всі вірусні ідеї працюють на репутацію.

4. “Помилка маркетолога” від Brooklinen

Команда нібито випадково розіслала email-пропозиції на Black Friday задовго до дати.
Контент-креатори в мережі вже сміялися: “Чекайте… а так можна було?”

Але потім з’ясувалося:
це був запланований маркетинговий маневр, щоб привернути увагу.

Виглядає креативно, але тримається на обмані.

Чому бренди так роблять?

Бо маніпуляція знижками - найшвидший спосіб викликати емоцію покупки.
Страх пропустити вигоду, ефект терміновості, FOMO — усе це працює.
І поки люди думають, що економлять — бренди насправді заробляють більше.

#новини