💼 Чому в Україні погане бізнес-середовище?
Цього тижня у Києві відбувся 11-й Kyiv International Economic Forum, де пройшла дискусія «Захищати інвесторів, будувати довіру», де говорили про створення прозорого та передбачуваного бізнес-середовища, захист прав інвесторів, верховенство права та відновлення довіри між державою і бізнесом.

Красномовно, що два тижні тому International Liberty Institute у Львові проводив панель «Український бізнес: між форумами, дорадчими радами і кулуарними домовленостями. Де вихід?».

Наш виступ стосувався саме теми: «Чому в Україні складне ведення бізнесу і як змінити діловий клімат на сприятливий». Він був доволі категоричний, суперечливий, місцями неприємний. Але повністю базувався на нашому реальному досвіді співпраці з бізнесом.

Причини, чому в країні погане бізнес-середовище (тезово):
1️⃣ Низький рівень економічної грамотності.
Середньостатистичний підприємець розуміє економіку приблизно так само, як середньостатистичний таксист. Він добре орієнтується у своїй галузі, але за її межами — тотально некомпетентний.

Наприклад, може виступати за дерегуляцію у своїй сфері, але водночас підтримувати солідарну пенсійну систему чи державні банки — «бо вони можуть надати пільгові кредити бізнесу». Тобто відсутнє розуміння причинно-наслідкових зв’язків і комплексного бачення того, як функціонує економіка.

2️⃣ Патерналізм. Як у суспільстві є багато людей, що чекають від держави освіти, роботи, квартири й пенсії, так і чимало підприємців вважають, що держава сама має щось зробити для бізнесу. Ніби має прилетіти чарівник на гелікоптері й усе владнати.

3️⃣ Неготовність бізнесу платити за зміни. Реформи коштують грошей. За кожною зміною стоять сотні, якщо не тисячі, людино-годин роботи експертів, юристів, комунікаційників, дизайнерів тощо. Ці витрати хтось має покривати.

4️⃣ Лобізм під прикриттям реформ. Часто замість справжніх змін, що поширюють економічну свободу, бізнес просуває вузькогалузеві привілеї — тобто створює вигідні умови лише для себе, порушуючи конкуренцію.

Ми згадали й позитивний приклад.
👨‍💼 У 2017 ми познайомилися з підприємцем, який скаржився на проблему з актами виконаних робіт. Через них податкова регулярно влаштовувала перевірки, паралізувала роботу компанії й вимагала штрафи. Він тоді зробив невелику пожертву на нашу діяльність — без жодних умов. Ми записали цю проблему у список ідей.

🌍 У 2020 ми отримали підтримку від Atlas Network. Умовою було те, що українські підприємці також мають долучитися фінансово, щоб показати важливість теми. Ми залучили внески від кількох бізнесменів і провели ґрунтовне дослідження.

📈 Результат — звіт, який показав, що акти виконаних робіт коштують українській економіці 34 млрд грн, або 0,6% ВВП (у цінах 2021 року).

📢 У 2022 році ми запустили адвокаційну кампанію (на доволі скромних бюджетах), яка зіштовхнулася з опором Мінфіну та ДПС. Втім, улітку 2025 року, після зміни уряду, нове керівництво звернуло увагу на цю ініціативу. Нині навіть голова податкового комітету ВРУ Д. Гетманцев подав законопроєкт (хоча й із відмінностями від нашої ідеї) про скасування обов’язковості актів. Содіваємося, ця історія матиме логічне завершення.

⚙️ Реформи — у тому числі з покращення бізнес-клімату — це кропітка, нудна, марудна і довготривала робота, яка вимагає ресурсів, терпіння та витривалості.

Україна у своїх проблемах (особливо у подоланні радянської спадщини) не є унікальною.

У всьому світі бізнес проходив однаковий шлях: підприємці об’єднуються → формують спільний бюджет → звертаються до дослідницьких центрів → адвокатують зміни → отримують рівні правила → зростає економіка, зростає добробут.

⛪️ Оскільки захід відбувався у стінах Українського католицького університету, завершили словами з Євангелія від Матвія (6:21): «Бо де скарб твій, там буде і серце твоє». Тобто ти інвестуєш у те, що справді цінуєш. Якщо кажеш, що щось важливе, але не готовий вкладати у це ресурси — значить, воно тобі не потрібне.

P.S. Є ідея зробити закритий стрім для наших патронів, спонсорів і жертводавців. Чи цікаво?

@costukraine