— Чому ти носиш плащ?
— Щоб зробити заяву.
— Заяву? Яку заяву? — я кивнула на величезні чорні крила за його спиною. — Що ти за ідіот, який не розуміє, що твій вишуканий плащ заплутається в крилах, щойно ти спробуєш злетіти?
Він притягує мене ближче.
Повітря виривається з моїх легенів, коли моє тіло вдаряється об його м’язисті груди. [...]
— Вогонь Азарота, — проклинає він, але в його голосі чути нотку розваги. Його очі блищать, коли він дивиться мені в очі, майже притискаючись до моїх губ. — Ти завжди така м'яка з усіма іншими. Хто б міг подумати, що під цією фальшивою покірністю ховається такий гострий язичок?

#цитати_імперія_полумя_і_терену Маріон Блеквуд