🧠 Чому психіка "вимикається" в стресі?
Механізми захисту та дисоціація

У сильному стресі чи травматичній ситуації психіка може ніби "вимикатися". Це не слабкість — це захисна реакція.

Психіка вмикає "автопілот", щоб зберегти людині життя.

Так проявляються психологічні захисти — автоматичні механізми, які допомагають нам не зламатися під вагою надто болючого досвіду.

🔍 Один із найпоширеніших механізмів у травмі — дисоціація.
Це коли ми:
• не відчуваємо тіла
• ніби спостерігаємо за собою ззовні
• не пам’ятаємо, що сталося
• ніби "заморожуємося" — без емоцій, без реакцій
💬 Часто клієнти кажуть: "Я був як не я", "Все ніби в тумані", "Я просто відключився".

ЧОМУ це важливо?
Розуміння цих реакцій дозволяє нам:
✔️ зняти провину та сором за "незвичну" поведінку
✔️ краще допомагати собі й клієнтам
✔️ побачити, що дисоціація — це не хвороба, а спроба вижити

У терапії важливо м’яко допомагати людині повертатися до контакту з тілом, емоціями та реальністю — але у безпечному темпі.