Чому я завжди залишаю зворотній зв’язок

⢒⠌⢒⡨⠎⡌⠴ ⠅⢌⠍⣈ ⢆⡄⢈⢡⠙ ⣠⢐ ⢰⠑⢘⣠⣁⢑⡊⠩

🔥 Мене завжди дивувало: чому люди мовчать, коли щось не ок?

↩️Не хочуть «образити»?
Бояться здаватися вибагливими?
Чи просто звикли терпіти?

Нещодавно готель, в якому ми відпочивали в Карпатах, надіслав форму зворотного зв’язку. І я — звісно, заповнила.

Бо я знаю як це важливо перш за все для власника . І мені не ок закривати очі на речі, які можна і потрібно виправити.

• Обіцяна шведська лінія — а по факту три страви на вибір
• Запах у холодильнику — бо кухня спільна, і прийшлось повідомляти декілька разів персоналу
• Відгуки на букінгу — високі. Скоріш за все у людей низький поріг очікувань
• Кімнати потребують "свіжого подиху"

Чому я про це пишу?
Бо в своїй роботі я завжди запитую своїх студентів:

«Що було не так? Що можна покращити?»
Бо мені не потрібні оплески. Мені потрібна ясність.

Я за чесну комунікацію.
За культуру не «все добре», а «оце було класно, а оце — слабке місце».
Бо там, де ніхто не озвучує і промовчить — росту не буде!

І якщо ви будуєте продукт, послугу чи бренд — візьміть собі це за правило.
Говорити чесно. І чути чесно.
Це не токсичність. Це повага.

👉🏼 А як у вас із цим? Ви даєте чесний зворотній зв’язок, коли щось не ок?
Напишіть в коментарях — давайте розгорнемо цю тему трохи ширше.