2025-08-22 02:02:33
Через ніжний людський зв’язок — про межі спілкування та силу мови
«Уроки грецької»
Хан Ґан
4/5
Чоловік і жінка зустрічаються на уроках давньогрецької мови. Він — викладач, вона — учениця. Він згадує своє минуле, а вона вчиться жити в нових обставинах. Він повільно втрачає зір, а вона не може говорити
Обидва герої неназвані — і це не єдина недомовленість у романі, адже це та література, де світ лежить далеко за межами написаного тексту. У своїй поетичній прозі Хан Ґан досліджує великі питання за допомогою мінімалістичного письма
Сюжету в класичному розумінні тут майже немає. Крім того, оповідь ведеться не зовсім традиційно: два оповідачі по черзі розповідають свої історії, причому історія чоловіка йде від першої особи, а жінки — від третьої. В чомусь ці долі схожі: він втратив любов, вона втратила матір, а ще — опіку над єдиним сином. До того ж вона має сумніви щодо права на власне існування (і, можливо, саме тому її історія звучить від третьої особи). Цікаво, що обидва герої перетинаються саме під час вивчення мертвої мови та зрештою дуже ніжно зближуються
Незалежно від мотивації, ті, хто вивчає давньогрецьку, мають певні спільні риси. Вони зазвичай ходять і говорять повільно, не виявляючи особливих емоцій (мабуть, це стосується й мене). Можливо, тому, що мертва мова не дозволяє живого спілкування.
Це книга про мову і про чуттєвість мовлення. Цікаво, як тема роману красиво втілена у формі тексту: фрагментарна оповідь починається з досить об’ємних історій головних героїв, а завершується короткими монологами по 2–6 рядків, які поступово перетворюються на тишу. Це наче тонкий натяк на зближення героїв та витіснення читача з роману
Окрім особистих історій, герої розмірковують про тексти Платона, зокрема його дослідження ідеальних форм, а ще час від часу блукають слідами Борхеса
Суб’єктивно.
Треба зазначити, що свого часу «Вегетаріанка» цієї ж авторки сформувала досить високі очікування щодо інших її творів. В «Уроках грецької» абсолютно відчутна та ж рука майстрині й той тонкий підхід до зважування кожного слова. Проте тут не буде екстравагантних, майже сюрреалістичних сцен: якщо у «Вегетаріанці» мовою тіла був крик, то тут мова тіла — ніжний шепіт
Щиро раджу прочитати.
На цьому все 💚
#зк_відгук 137 (31)
«Уроки грецької»
Хан Ґан
4/5
Чоловік і жінка зустрічаються на уроках давньогрецької мови. Він — викладач, вона — учениця. Він згадує своє минуле, а вона вчиться жити в нових обставинах. Він повільно втрачає зір, а вона не може говорити
Обидва герої неназвані — і це не єдина недомовленість у романі, адже це та література, де світ лежить далеко за межами написаного тексту. У своїй поетичній прозі Хан Ґан досліджує великі питання за допомогою мінімалістичного письма
Сюжету в класичному розумінні тут майже немає. Крім того, оповідь ведеться не зовсім традиційно: два оповідачі по черзі розповідають свої історії, причому історія чоловіка йде від першої особи, а жінки — від третьої. В чомусь ці долі схожі: він втратив любов, вона втратила матір, а ще — опіку над єдиним сином. До того ж вона має сумніви щодо права на власне існування (і, можливо, саме тому її історія звучить від третьої особи). Цікаво, що обидва герої перетинаються саме під час вивчення мертвої мови та зрештою дуже ніжно зближуються
Незалежно від мотивації, ті, хто вивчає давньогрецьку, мають певні спільні риси. Вони зазвичай ходять і говорять повільно, не виявляючи особливих емоцій (мабуть, це стосується й мене). Можливо, тому, що мертва мова не дозволяє живого спілкування.
Це книга про мову і про чуттєвість мовлення. Цікаво, як тема роману красиво втілена у формі тексту: фрагментарна оповідь починається з досить об’ємних історій головних героїв, а завершується короткими монологами по 2–6 рядків, які поступово перетворюються на тишу. Це наче тонкий натяк на зближення героїв та витіснення читача з роману
Окрім особистих історій, герої розмірковують про тексти Платона, зокрема його дослідження ідеальних форм, а ще час від часу блукають слідами Борхеса
Суб’єктивно.
Треба зазначити, що свого часу «Вегетаріанка» цієї ж авторки сформувала досить високі очікування щодо інших її творів. В «Уроках грецької» абсолютно відчутна та ж рука майстрині й той тонкий підхід до зважування кожного слова. Проте тут не буде екстравагантних, майже сюрреалістичних сцен: якщо у «Вегетаріанці» мовою тіла був крик, то тут мова тіла — ніжний шепіт
Щиро раджу прочитати.
На цьому все 💚
#зк_відгук 137 (31)