2025-09-12 12:50:42
😀 Було/стало: Микола Шапаренко
Частина 2: захист 😀
Сергій Ребров дуже цікавий для дослідження. Небагато наставників в Україні здатні кринжувати в таких масштабах. У контексті збірної мене стурбували дві речі.
• Перша. Чим керувався Ребров, вважаючи, що головними рушіями Шахтаря в єврокубках були не Кевін та Аліссон, а українці? Невже муки в двох раундах не бралися до уваги? Сетап Очеретько/Бондаренко для пошуку простору в прийом явно взято з туранівського плейбуку. Тут виникли головні проблеми, бо замість пошуку простору в 20-25 метрах від чужих воріт, обидва періодично бігали додому за м’ячем, ламаючи саму ідею, заради якої їх поставили на поле. За такого сетапу незрозуміло, навіщо потрібен Калюжний, що не вміє внизу. Через те, що немає третього (Івана випилюють), хтось змушений опускатися до ЦЗ.
• Друге. Тотальний ігнор динамівців з боку Реброва пов’язаний із кондиціями. Вони зараз не виглядають інтенсивними. І мені важко засуджувати Реброва, що ставить у рейтингу інтенсивності Очеретька вище за Шапаренка. Але я не можу зрозуміти Реброва: чому в нього фізруком працює Лисий? Це ж той самий Лисий, із яким динамівці вже третій сезон поспіль деградують в автобусах. У всесвіті Реброва простіше перекласти провину за погану фізичну кондицію динамівців на війну та самих гравців.
У матчі проти Азербайджану вірування Реброва завадили використати Шапаренка, Ярмоленка та Буяльського. І Реброву все одно, що станом на сьогодні в УПЛ немає нікого кращого, якщо мова про суперника в низькому блоці. Бо Ребров не думає категорією одного окремого матчу, він мислить категорією двох ігор. Я згоден, що проти Франції ні Шапа, ні Буя, ні Ярмоленко не помічники - вони швидше би послабили збірну. Але проти Азербайджанів вони грають 28 турів УПЛ з 30, - і розвалюють понад рік.
Повернімося до результатів роботи в Динамо Лисого та Шовковського. Атакувальний перформанс Шапи в УПЛ 2024/2025 - ледь не бездоганний. Шовковський упродовж сезону намагався посунути Буяльського нижче (той почав навіть у білдапі з’являтися), а Шапаренка підняти вище. Більш яскрава атакувальна роль Шапаренка прямо позначилася на деяких аспектах у грі без м’яча. І обсяги захисні впали в чомусь прогнозовано. Але вони впали й через банальну нездатність Шапаренка-2025 триматися на рівні інтенсивності Шапаренка-2022. Микола почав захищатися на 0,8 метра нижче, ніж два роки тому. Але тренд такий, що вся команда почала захищатися нижче, бо Шапа як був на рівні 4,5 метра нижче за команду, так там і лишився. Індивідуальний відсоток високих захисних дій упав не радикально (–2,4%).
В обсягах за два сезони провалилося все:
• пресинг-дій поменшало на 14% - із 50,7/90 до 43,6/90; на чужій половині на 9,4% - із 40,3/90 до 36,5/90;
• обвал у дуелях - із 5,63/90 до 3,81/90, із втратою 9,9% у якості;
• майже вдвічі впала кількість повернень м’яча - із 3,45/90 до 1,88/90; те саме на чужій половині - падіння з 1,27/90 до 0,68/90.
Впала швидкість реакції на втрату в перші 2 секунди: було 2 спроби відбору на 3 матчі, тепер 2 на 4. Хіба що тримається рівень повернень м’яча протягом 5 секунд після втрати за 40-метровою лінією від воріт. Шапа втратив у чіпкості. Два роки тому він вигравав м’яч у 77,8% спроб його обіграти, зараз - 64,5%. У Шапи стало легше забрати м’яч - це трапляється раз на 4 гри. До того - раз на 9.
Звісно, найпростіше, що можна зробити, - це написати «Шапа - підарас». Власне, багато хто так і робить. Але падають метрики, пов’язані з інтенсивністю (фізичною готовністю та швидкістю реакції), в усіх футболістів Динамо. В усіх і кожного - у когось більше, у когось менше. А якщо порівнювати з показниками довоєнного складу, то падіння від 20% і більше.
Динамо не здатне увімкнути такий пресинг на 60 хвилин, який може ввімкнути проти Полісся ЛНЗ. Просто фізично ніяк. І з кожним сезоном в автобусі ця можливість зменшується на 10-12 хвилин чистого часу. Лисий не здатен це зупинити. Тож я пропоную пошукати підарасів в інших місцях, починаючи з москви.
#ДКмікроскоп #Шапаренко #УПЛ
Частина 2: захист 😀
Сергій Ребров дуже цікавий для дослідження. Небагато наставників в Україні здатні кринжувати в таких масштабах. У контексті збірної мене стурбували дві речі.
• Перша. Чим керувався Ребров, вважаючи, що головними рушіями Шахтаря в єврокубках були не Кевін та Аліссон, а українці? Невже муки в двох раундах не бралися до уваги? Сетап Очеретько/Бондаренко для пошуку простору в прийом явно взято з туранівського плейбуку. Тут виникли головні проблеми, бо замість пошуку простору в 20-25 метрах від чужих воріт, обидва періодично бігали додому за м’ячем, ламаючи саму ідею, заради якої їх поставили на поле. За такого сетапу незрозуміло, навіщо потрібен Калюжний, що не вміє внизу. Через те, що немає третього (Івана випилюють), хтось змушений опускатися до ЦЗ.
• Друге. Тотальний ігнор динамівців з боку Реброва пов’язаний із кондиціями. Вони зараз не виглядають інтенсивними. І мені важко засуджувати Реброва, що ставить у рейтингу інтенсивності Очеретька вище за Шапаренка. Але я не можу зрозуміти Реброва: чому в нього фізруком працює Лисий? Це ж той самий Лисий, із яким динамівці вже третій сезон поспіль деградують в автобусах. У всесвіті Реброва простіше перекласти провину за погану фізичну кондицію динамівців на війну та самих гравців.
У матчі проти Азербайджану вірування Реброва завадили використати Шапаренка, Ярмоленка та Буяльського. І Реброву все одно, що станом на сьогодні в УПЛ немає нікого кращого, якщо мова про суперника в низькому блоці. Бо Ребров не думає категорією одного окремого матчу, він мислить категорією двох ігор. Я згоден, що проти Франції ні Шапа, ні Буя, ні Ярмоленко не помічники - вони швидше би послабили збірну. Але проти Азербайджанів вони грають 28 турів УПЛ з 30, - і розвалюють понад рік.
Повернімося до результатів роботи в Динамо Лисого та Шовковського. Атакувальний перформанс Шапи в УПЛ 2024/2025 - ледь не бездоганний. Шовковський упродовж сезону намагався посунути Буяльського нижче (той почав навіть у білдапі з’являтися), а Шапаренка підняти вище. Більш яскрава атакувальна роль Шапаренка прямо позначилася на деяких аспектах у грі без м’яча. І обсяги захисні впали в чомусь прогнозовано. Але вони впали й через банальну нездатність Шапаренка-2025 триматися на рівні інтенсивності Шапаренка-2022. Микола почав захищатися на 0,8 метра нижче, ніж два роки тому. Але тренд такий, що вся команда почала захищатися нижче, бо Шапа як був на рівні 4,5 метра нижче за команду, так там і лишився. Індивідуальний відсоток високих захисних дій упав не радикально (–2,4%).
В обсягах за два сезони провалилося все:
• пресинг-дій поменшало на 14% - із 50,7/90 до 43,6/90; на чужій половині на 9,4% - із 40,3/90 до 36,5/90;
• обвал у дуелях - із 5,63/90 до 3,81/90, із втратою 9,9% у якості;
• майже вдвічі впала кількість повернень м’яча - із 3,45/90 до 1,88/90; те саме на чужій половині - падіння з 1,27/90 до 0,68/90.
Впала швидкість реакції на втрату в перші 2 секунди: було 2 спроби відбору на 3 матчі, тепер 2 на 4. Хіба що тримається рівень повернень м’яча протягом 5 секунд після втрати за 40-метровою лінією від воріт. Шапа втратив у чіпкості. Два роки тому він вигравав м’яч у 77,8% спроб його обіграти, зараз - 64,5%. У Шапи стало легше забрати м’яч - це трапляється раз на 4 гри. До того - раз на 9.
Звісно, найпростіше, що можна зробити, - це написати «Шапа - підарас». Власне, багато хто так і робить. Але падають метрики, пов’язані з інтенсивністю (фізичною готовністю та швидкістю реакції), в усіх футболістів Динамо. В усіх і кожного - у когось більше, у когось менше. А якщо порівнювати з показниками довоєнного складу, то падіння від 20% і більше.
Динамо не здатне увімкнути такий пресинг на 60 хвилин, який може ввімкнути проти Полісся ЛНЗ. Просто фізично ніяк. І з кожним сезоном в автобусі ця можливість зменшується на 10-12 хвилин чистого часу. Лисий не здатен це зупинити. Тож я пропоную пошукати підарасів в інших місцях, починаючи з москви.
#ДКмікроскоп #Шапаренко #УПЛ