2025-12-21 06:04:20
• Будинки з вікнами
→ тема соціуму, життя “поруч з іншими”, потреба у теплі, контакті, приналежності.
• Дорога, що тягнеться вперед
→ шлях, рух, пошук свого напрямку. Є відчуття, що життя йде, і потрібно йти разом із ним.
• Фігура людини, що торкається обличчя
→ задумливість, сумнів, внутрішній діалог, стан “я поки не знаю, що робити далі”.
• Ялинки між людиною і будинками
→ ніби природний бар’єр, дистанція між “я” і “людьми”.
Цей малюнок названий “невпевненість” - вона тут виглядає як стан внутрішньої паузи. Ніби життя поруч — є люди, є дороги, але я обираю стояти на місці.
Це більше про сумніви, про зважування “чи точно я можу?”, “чи маю я право?”, “чи туди я йду?”.
Тут багато роздумів і спостереження, і мало внутрішнього дозволу на рух.
Тут важливо не примушувати себе, не “штовхати вперед”, а запитати:
— на що я можу спертися вже зараз?
— що дасть мені відчуття стабільності?
І рух тоді почнеться не з вимоги, а з внутрішнього дозволу.
→ тема соціуму, життя “поруч з іншими”, потреба у теплі, контакті, приналежності.
• Дорога, що тягнеться вперед
→ шлях, рух, пошук свого напрямку. Є відчуття, що життя йде, і потрібно йти разом із ним.
• Фігура людини, що торкається обличчя
→ задумливість, сумнів, внутрішній діалог, стан “я поки не знаю, що робити далі”.
• Ялинки між людиною і будинками
→ ніби природний бар’єр, дистанція між “я” і “людьми”.
Цей малюнок названий “невпевненість” - вона тут виглядає як стан внутрішньої паузи. Ніби життя поруч — є люди, є дороги, але я обираю стояти на місці.
Це більше про сумніви, про зважування “чи точно я можу?”, “чи маю я право?”, “чи туди я йду?”.
Тут багато роздумів і спостереження, і мало внутрішнього дозволу на рух.
Тут важливо не примушувати себе, не “штовхати вперед”, а запитати:
— на що я можу спертися вже зараз?
— що дасть мені відчуття стабільності?
І рух тоді почнеться не з вимоги, а з внутрішнього дозволу.