Будемо, певно, вносити зміни у нашу штатну процедуру пристрілки механічних прицільних на UAR-15.

Раніше працювали за американським статутом TC 3.22-9 Rifle And Carbine, так званим Battle Zero, де рекомендовано приводити механіку до нормального бою на 25/300 м.

На жаль, при цьому на 100 метрах вже є помітне перевищення траєкторії польоту кулі над лінією прицілювання. Приблизно 15 см.

Грубо кажучи, якщо із таким чином пристріляної зброї стріляти по паперовій мішені на 100 м - замість "десятки" кулі летітимуть помітно вище.

Але основна проблема насправді в іншому. В стрільбі під кутом вертикально вгору.

Для влучної стрільби по повітряним цілям типу "Мавік" бажано мати прямий постріл на відстані 100-150 м. Тоді відхилення куль по вертикалі будуть незначними.

Якщо ж у вас механіка (або коліматор чи оптика, не суть) пристріляні на 300 м - перевищення складатиме більше 20 см.

Це може стати причиною промаху по Мавіку, що завис десь коло вас.

А це не є добре.

Тому, гадаю, перейдемо ми на пристрілку штатної механіки UAR-15 на дистанцію 50 м. При цьому перевищення при штатному, горизонтальному пострілі, складе не більше 6 см. А при стрільбі під кутом вгору - не більше 8 см.

Що ж стосується стрільби на великі дистанції, то з механічними прицільними UAR-15 стріляти далі 200 метрів в реальних умовах навряд чи хтось буде намагатись. В усякому разі - мені так здається.

А які будуть думки ваші щодо цього?