⚠️ Будь-які знеболювальні можуть бути небезпечними?
Будь-які ліки можуть становити небезпеку, якщо їх використовувати нераціонально. Зараз ми говоримо про лікарські засоби, що відпускаються в аптеці без рецепта – про нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП).
Тим важливіше ще раз нагадати про правила поводження з ними.
Ефективність НПЗП не викликає сумнівів, однак навіть знайомі пігулки, які здаються безпечними, мають приховані ризики: безвідповідальне самолікування, перевищення дози, тривале приймання, недоречне застосування тощо.

🏥 Коли призначають НПЗП?
Їх використовують у лікуванні майже 90% хвороб.
Основна їхня дія – зниження запалення та знеболення. Вони ефективні як для короткочасного знеболення, так і для тривалого лікування хронічних запальних станів:
• гострому або хронічному м’язово-скелетному болю на тлі ревматоїдного артриту, остеоартриту, спондилоартриту, подагри, у разі неспецифічного болю у спині;
• локальних запаленнях м’яких тканин (тендинітах, тендовагінітах, бурситах);
• гострих травмах;
• стоматологічних хворобах;
• нирковій та біліарній кольці;
• головному болю напруги та мігрені;
• при гінекологічних захворюваннях, дисменореї;
• після операцій;
• як компонент паліативної знеболювальної терапії при онкологічних захворюваннях;
• ібупрофен – препарат першої лінії при лихоманці;
• місцево (мазі, креми, гелі, спреї тощо) призначають при травмах сухожиль, зв’язок, м’язів і суглобів для зняття болю та запалення в разі розтягнень, вивихів, забиттів тощо.

❗️ Як правильно підібрати препарат?
Краще, щоб це робив лікар. Адже НПЗП – це різні препарати, крім того, слід враховувати певні особливості:
• чи немає у людини виразки шлунка та/або дванадцятипалої кишки?
• хронічні захворювання нирок чи печінки?
• чи не має людина реакції на аспірин або будь-який інший лікарський засіб?
• які інші ліки, вітаміни вживає пацієнт?
• чи страждає хворий на бронхіальну астму?
• якщо це жінка – чи не вагітна вона або чи годує груддю?
Людям з низькою ймовірністю розвитку ускладнень з боку травного тракту та серцево-судинної системи можна обрати будь-який НПЗП, враховуючи основну мету терапії:
• проти лихоманки краще використовувати ібупрофен;
• для усунення постпроцедурного болю – кеторолак;
• з метою протизапальної терапії ревматоїдного артриту – диклофенак тощо.
Отже, визначивши ступінь ризику виникнення ускладнень, лікар рекомендує НПЗП або ЛЗ іншої групи, якщо НПЗП протипоказані.

‼️ Що ще слід знати для безпечного застосування НПЗП?
Тривалість застосування: через значну частоту побічних ефектів НПЗП слід застосовувати у мінімально ефективній дозі протягом найкоротшого періоду.
Наприклад, кеторолак бажано не вживати довше 5 діб.
Режим застосування НПЗП безпосередньо залежить від періоду напіввиведення:
диклофенак – близько 2 годин, тому його приймають тричі на добу,
мелоксикам – 20 годин, тож його не можна (!) використовувати частіше, ніж раз на добу.
До чи після їди: під час їди або через 1-2 години після.
Чим запивати: чистою водою.

🚸 Чи можна використовувати НПЗП дітям, з якого віку і чи потрібна корекція дози?
Ібупрофен застосовують у дітей із 3-місячного віку для усунення болю, запалення та лихоманки. Добова доза становить 20-30 мг/кг, а разова – 5-10 мг/кг.
Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) протипоказана (!) дітям до 15 років через ризик розвитку синдрому Рея (гострої печінкової енцефалопатії).
Німесулід та мелоксикам не використовують до 12 років.
Кеторолак і напроксен не призначають дітям до 16 років.