Бовку́н

1) Відлюдкувата, мовчазна, похмура людина.
2) Віл, якого використовують у роботі без пари (діал.).

Приклади:
1) Добра хата, хоч конем грай! Не такому б бовкунові, як дід Улас, вона личить. (П. Мирний)
2) І будеш в плузі походжати, До броваря дрова таскати, А може, підеш бовкуном. (І. Котляревський)

#слово

Балакаємо українською