2025-12-08 16:03:05
Бюрократія в декораціях вивороту буття
«Осіннє заціпеніння (стрічання мертвих)»
Олексій Жупанський
У блідого хлопчика, дівчинки з тріснутою губою та кульгавого хлопця є важливе завдання — відшукати святий вогонь, що має запустити в місті опалювальний сезон. На це в них є лише один день — 7 листопада, коли «тканина реальності» стає настільки прозорою, що світ буквально змішується з виворотом буття. Це — єдиний день, коли живі, запалюючи лампадки, готуються зустрітися з мертвими
Але як вибратися із задубілої землі, коли теплотраси досі холодні, а наяальник ЖЕКу у своєму кабінеті загорнувся у химерний кокон і намагається мімікрувати під стіни?
Автор створює світ магічного реалізму: перетворює застигле в пострадянському часі місто на лавкрафтівське містичне тло з майже кінґівськими воскресіннями кота та дитячими пригодами. У цих викривлених, але все ще впізнаваних декораціях (тут є і розбитий баскетбольний майданчик, і бухгалтерка на пенсії, що пильнує з вікна, і вузькі проходи між гаражами) автор пропонує нам поглянути на світ бюрократії, корупції та пострадянської традиції
Дуже цікаво, що «Днем мертвих» обрано саме 7 листопада. Сподіваюся, ніхто з вас не пам’ятає віршика про «дєнь сєдьмого ноября — красний дєнь календаря…», але всі пам’ятають, що в радянські часи цього дня святкували річницю Жовтневої революції: «…посмотрі в свойо окно — всьо на уліце красно». У Жупанського ж цей радянський день дуже симпатично трансформується на День мертвих — ще й у декораціях тієї самої радянщини, котра буквально розкладається на очах
Крім темних містичних атмосферних декорацій і симпатичних реалістичних перегуків, варто зазначити, що автор прекрасно володіє словом (іноді й дуже влучним матом). Текст читається так, ніби його озвучує оксамитовий закадровий голос, що створює цілковитий ефект ескапізму
Також варто згадати, що ця історія — перша частина майбутньої серії книжок «Колесо року». Із наявних наразі є ще книга «Серце весни»
Суб’єктивно.
Хороша книга (4/5!), яка попри свій невеликий обсяг (134 сторінки) є достатньо об’ємною, насиченою та атмосферною. Раджу до читання — навіть тим, хто не любить містику (як я), бо тут вона посідає абсолютно доречне місце
#зк_відгук 148 (43)
«Осіннє заціпеніння (стрічання мертвих)»
Олексій Жупанський
У блідого хлопчика, дівчинки з тріснутою губою та кульгавого хлопця є важливе завдання — відшукати святий вогонь, що має запустити в місті опалювальний сезон. На це в них є лише один день — 7 листопада, коли «тканина реальності» стає настільки прозорою, що світ буквально змішується з виворотом буття. Це — єдиний день, коли живі, запалюючи лампадки, готуються зустрітися з мертвими
Але як вибратися із задубілої землі, коли теплотраси досі холодні, а наяальник ЖЕКу у своєму кабінеті загорнувся у химерний кокон і намагається мімікрувати під стіни?
Автор створює світ магічного реалізму: перетворює застигле в пострадянському часі місто на лавкрафтівське містичне тло з майже кінґівськими воскресіннями кота та дитячими пригодами. У цих викривлених, але все ще впізнаваних декораціях (тут є і розбитий баскетбольний майданчик, і бухгалтерка на пенсії, що пильнує з вікна, і вузькі проходи між гаражами) автор пропонує нам поглянути на світ бюрократії, корупції та пострадянської традиції
Дуже цікаво, що «Днем мертвих» обрано саме 7 листопада. Сподіваюся, ніхто з вас не пам’ятає віршика про «дєнь сєдьмого ноября — красний дєнь календаря…», але всі пам’ятають, що в радянські часи цього дня святкували річницю Жовтневої революції: «…посмотрі в свойо окно — всьо на уліце красно». У Жупанського ж цей радянський день дуже симпатично трансформується на День мертвих — ще й у декораціях тієї самої радянщини, котра буквально розкладається на очах
Крім темних містичних атмосферних декорацій і симпатичних реалістичних перегуків, варто зазначити, що автор прекрасно володіє словом (іноді й дуже влучним матом). Текст читається так, ніби його озвучує оксамитовий закадровий голос, що створює цілковитий ефект ескапізму
Також варто згадати, що ця історія — перша частина майбутньої серії книжок «Колесо року». Із наявних наразі є ще книга «Серце весни»
Суб’єктивно.
Хороша книга (4/5!), яка попри свій невеликий обсяг (134 сторінки) є достатньо об’ємною, насиченою та атмосферною. Раджу до читання — навіть тим, хто не любить містику (як я), бо тут вона посідає абсолютно доречне місце
#зк_відгук 148 (43)