Біофізичні механізми вибухової лЧМТ.
Частина 1

▪️ Конкретні біофізичні механізми вибухової лЧМТ на сьогодні залишаються у фокусі міждисциплінарних досліджень.

▪️ Вибухи під час бойових дій переважно хімічні: енергія надшвидкого перетворення вибухової речовини переходить в енергію руху твердих уламків та газоподібних продуктів згоряння.

📌 Ключовою ознакою вибуху є ударна хвиля – різке стрибкоподібне підвищення тиску, яке може поширюватися в будь-яких середовищах з надзвуковою швидкістю.

▪️ Ударну хвилю в повітрі – найбільш практично важливий випадок – називають вибуховою хвилею.

▪️ На передньому фронті вибухової хвилі разом з тиском різким стрибком зростають також температура і густина повітря.

▪️ Складна форма чи структура вибухового пристрою, а також наявність перешкод, від яких хвиля може відбиватися, суттєво змінюють профіль тиску та ускладнюють картину вибуху.

📌 Основні фактори вибухового ураження людини виділяють на основі аналізу фізичних процесів під час вибуху:
▫️надшвидка дія великого надлишкового тиску фронту вибухової хвилі – основний вплив, який сприймається як дуже різкий та потужний удар;

▫️високошвидкісний (надзвуковий) рух повітря – так званий «вибуховий вітер» – напір повітря при поширенні хвилі;

▫️удари при розльоті уламків, частин пошкоджених споруд, каміння, скла тощо;

▫️вплив вогню та високих температур, пилу та шкідливих газів у безпосередній близькості до місця вибуху.

❗️ Кожний з факторів вибуху окремо та їх комбінація у бойових умовах можуть призвести до ураження окремих органів, систем та організму в цілому.

▪️Фізіологічні наслідки впливу вибуху на більшість систем організму — легені, слух, зір — є переважно зрозумілими, але вплив на ЦНС встановлено у меншій мірі.

📌 Стан, при якому фізичний вплив вибуху перевищує здатність тканин мозку перенести його без травм, називають вибуховою ЧМТ.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням