Аталанта звільнить Івана Юрича

Хоча перед перемогою над Марселем Лука Перкассі говорив про суцільну довіру тренеру. Здавалося, що Аталанта не така, як типові італійські клуби, але то ми просто не мали змогу перевірити.

Старт сезону – сумнівний. Але набрали точно менше очок, ніж могли/мали. І гра команди у більшості матчів значно краще, ніж її сприйняття і та картина, що створили в медіа. Дуже велику роль відіграли результати Юрича в минулому сезоні, тому критикувати легко, а підкреслювати позитивні моменти – то не дуже цікаво.

Будь-який тренер після Ґасперіні (якщо це не тренер з топ-категорії) – це лотерея. І Раффаеле Палладіно, і Тіаґо Мотта – також. Бо це екосистема, яку одна людину вибудовувала роками, просто замінити ту людину – вже важко, а змінити екосистему без погіршення результатів – майже неможливо.

З 15 матчів цього сезону Аталанта у семи створила менше за суперника, але програла лише три з них. Це хороша статистика.

З 15 матчів цього сезону Аталанта у восьми створила більше за суперника, але виграла лише три з них. Це статистика не дуже, проте дає оптимізм на дистанції.

За очікуваними голами – шості в лізі, +3.31 до реальних.
За ударами – треті.
За дотиками в штрафному – треті.
За ударами в каркас воріт – перші.

В Лізі чемпіонів – два очки від топ-8, ті самі цифри, що й у Барселони та Челсі, краще за Атлетіко, Наполі, Ювентус.

За очікуваними очками в Серії А – шості, вище за Ювентус та Болонью.

Проте в Аталанті вирішили не чекати. Не кажу, що це геть неправильно, проте, якщо справа лише в результатах (а не в атмосфері в роздягальні/команді), то це звільнення на оверреактингу, що видається дуже поверхневим. Так було з Джилардіно, Фонсекою, Моттою, Де Россі минулого сезону.

🌐 ДжанлукаЛападула