Астрономи, використовуючи супутник NASA TESS, показали: зірки, що входять у фазу червоного гіганта, знищують свої найближчі планети частіше, ніж вважали раніше. Команда переглянула майже пів мільйона зірок і виокремила близько 15 тисяч можливих транзитних сигналів, із яких після перевірок залишилося 130 кандидатів, у тому числі 33 нові. Сукупно це дало дуже низьку виявленість близьких гігантських планет у таких системах: лише 0,11% для найбільш «роздутого» етапу, тоді як загальний показник для пост-головної послідовності становить приблизно 0,28%.

Що відбувається з планетами? Коли зірка вичерпує водень у ядрі, воно стискається, а зовнішні шари розширюються — інколи до сотень і навіть тисяч разів від початкового радіуса. У міру зростання розміру та приливних сил орбіти найближчих планет руйнуються: частина світів сповзає всередину й зрештою занурюється в атмосферу зорі, інші — виштовхуються на нестабільні траєкторії. Саме різкий дефіцит короткоперіодних «газових гігантів» біля таких зірок і зафіксував TESS.

Для Сонця це — сценарій далекого майбутнього. Приблизно за 5 мільярдів років воно почне розширюватися й, імовірно, поглине Меркурій і Венеру, а Землю — можливо. Навіть якщо наша планета фізично вціліє, умови для життя навряд чи збережуться: збільшена світність і приливне нагрівання зроблять поверхню непридатною.

Результати дослідження опубліковано в жовтневому випуску Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Команда продовжує збирати дані та працює над підтвердженням мас і орбіт кандидатів, щоб розібратися, чому одні планети зникають у надрах червоних гігантів, а інші все ж уникають цієї долі.

https://warwick.ac.uk/news/pressreleases/ageing_stars_likely_destroy_their_closest_planets/

Підписатись на космос | Підтримати нас