2024-08-01 12:00:01
Арттерапія в цифровому світі: практика та перспективи.
Частина 2

📄 Автори огляду Art Therapy in the Digital World: An Integrative Review of Current Practice and Future Directions обговорюють окремі практичні аспекти застосування цифрових технологій в арттерапії.

▪️Один із ключових висновків досліджень — онлайн групова арттерапія, як відносно нова інтервенція, потребує певної адаптації порівняно з очною практикою.

▪️Зокрема, йдеться про розробку відповідних протоколів, удосконалення процедур комунікації та створення нових терапевтичних моделей.

▪️Такі адаптації мають відповідати чинним юридичним та етичним стандартам, а також передбачають оновлення телемедичних настанов, специфічних для арттерапевтичної практики — принаймні на початковому етапі — шляхом адаптації принципів із суміжних сфер, таких як консультування чи психологія.

❗️Автори підкреслюють необхідність навчання фахівців для проведення дистанційної арттерапії: успішне фасилітування онлайн-групи вимагає спеціалізованої підготовки, оскільки зазвичай потребує більш активної участі терапевта, ніж у форматі очної терапії.

▪️У низці досліджень порушувалися питання щодо збереження конфіденційності та приватності під час арттерапевтичних сесій із використанням онлайн-технологій.

▪️Зокрема, зазначалося, що онлайн-сесія не може гарантувати такого самого рівня приватності, як спеціально облаштоване терапевтичне приміщення, через можливі переривання з боку членів родини чи співмешканців, а також через складнощі у створенні безпечного емоційного простору в кіберсередовищі.

▪️Крім питань безпеки й конфіденційності, також порушуються інші етичні аспекти: наприклад, можливість недоречної онлайн-взаємодії з боку пацієнтів, ризики зміни поведінки пацієнтів у більш комфортному домашньому середовищі, а також потенційні ситуації, коли терапевт може стати свідком тривожних або незаконних явищ у приватному просторі пацієнта.

▪️Дослідники виявили низку обмежень у передачі художніх робіт між пацієнтом і терапевтом, зокрема:
▫️неможливість для терапевта одночасно спостерігати процес створення малюнка та емоції на обличчі пацієнта;
▫️у випадках, коли пацієнти створювали роботи традиційними матеріалами та демонстрували їх через вебкамеру, іноді страждала якість зображення — спостерігалося розмиття або втрата нюансів;
▫️в онлайн-форматі важко забезпечити безпосереднє спостереження за процесом створення мистецтва, що вважається бажаним.

▪️Також підкреслено важливість послідовності, в якій пацієнт додає елементи до малюнка, і висловлено занепокоєння щодо того, що арттерапевт часто бачить роботу лише у фінальному вигляді, не знаючи етапів її створення.

▪️Авторами описано також приклади позитивних результатів арттерапії.
▫️У межах програми креативної терапії для ветеранів у сільських регіонах США отримано переважно позитивний досвід використання онлайн-арттерапії. Учасники відзначали зручність формату, відсутність потреби долати великі відстані для участі в сесіях, а також типові позитивні ефекти терапії: зростання впевненості, покращення комунікації та опрацювання емоцій через самовираження.

▫️В одному з клінічних випадків — жінки-ветеранки, які брала участь у програмі — спочатку було зафіксовано зниження суб’єктивної якості життя та задоволеності станом здоров’я, що самою учасницею й її терапевтом було інтерпретовано як свідчення терапевтичного прогресу: підвищення усвідомленості щодо власних емоцій і готовність досліджувати складні теми, щоб у підсумку віднайти частини себе, які раніше були «втрачені».

▪️Прогрес значною мірою був зумовлений також можливістю «запросити» арттерапевта у свій дім.

▪️Ці дані підтверджують, що терапевтичний процес може ефективно реалізовуватися у дистанційних арттерапевтичних сесіях і що бажаних терапевтичних результатів можна успішно досягти.

▪️В іншому дослідженні онлайн-групової арттерапії було зафіксовано відчуття зв’язку й «спільності», що свідчить про можливість перенесення звичних терапевтичних чинників групової роботи на дистанційний формат.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Читати в Telegram