Аргументи на користь звернення до психіатра після вибухової лЧМТ
Частина 1

📌 У цьому матеріалі — висновки досліджень, метааналізів, клінічних рекомендацій з аргументами на користь звернення до психіатра після вибухової лЧМТ.

☑️ Вибухова хвиля – незалежний чинник психопатології

▫️вибухова ЧМТ часто має психіатричну коморбідність: тривога та афективні розлади — ПТСР і депресія — є її поширеними наслідками [1];

▫️ефект вибуху є незалежним фактором, що впливає на психіатричні симптоми незалежно від ПТСР і лЧМТ; ступінь вибуху може бути більш релевантним фактором ризику, ніж лЧМТ, і його слід враховувати в етіології прояву психіатричних симптомів і скарг [2];

▫️вибухові травми пов’язані з більш ніж подвійним збільшенням ризику довгострокових психічних розладів; особам з вибуховими травмами слід рекомендувати проактивний скринінг психічного здоров’я та втручання [3].

☑️ Пряма рекомендація сучасних клінічних настанов

▪️Клінічна настанова Департаменту у справах ветеранів та Міністерства оборони США року рекомендує оцінювати пацієнтів із симптомами, пов’язаними з лЧМТ, на наявність психіатричних симптомів і супутніх психічних розладів, включаючи клінічну депресію (major depressive disorder), ПТСР, розлади вживання психоактивних речовин і суїцидальність [4].

☑️ Висока частота ПТСР

▪️Дослідження [5] військовослужбовців США підтвердили, що лЧМТ (зокрема і повторювана вибухова) є значним фактором ризику ПТСР:
▫️ лЧМТ була пов’язана з ризиком ПТСР через 3 місяці (відношення шансів 1,81) та 9 місяців (відношення шансів 1,48) після травми;

▫️лЧМТ збільшила передбачувані симптоми ПТСР в 1,23 рази та подвоїла ризик ПТСР у осіб із менш вираженими симптомами ПТСР до перебування у зоні бойових дій.

▪️Цивільні з лЧМТ мають більшу ймовірність розвитку ПТСР, ніж без травми (відношення ризиків 1,92), частота ймовірного ПТСР у дослідженні TRACK-TBI через 6 місяців після травми становила 19,2% [5].

▪️Метааналіз [6] показав:
▫️загальна частка ПТСР досягла 27% у групах з ЧМТ проти 11% у групах без ЧМТ;

▫️ ПТСР після ЧМТ частіше спостерігався у військових, ніж у цивільних (37% проти 16%);

▫️ військові та цивільних після ПТСР були відповідно в 4,18 і 1,26 рази більш схильні мати діагноз ПТСР, ніж без ЧМТ;

▫️лЧМТ і бойове середовище становлять більший ризик розвитку ПТСР;

▫️рання психіатрична оцінка забезпечує своєчасне виявлення й лікування ПТСР.

☑️ Значний ризик депресії

▪️В осіб, які перенесли лЧМТ, депресивні симптоми розвиваються майже вдвічі частіше, ніж у осіб без ЧМТ, але при цьому вони ефективно піддаються медикаментозній та психотерапевтичній корекції [7].

☑️ Асоціація лЧМТ з тривожними розладами

▪️Метаналіз 2024 р. [8] засвідчив у пацієнтів після ЧМТ порівняно зі здоровими людьми значно більшу частоту симптомів тривоги та тривожних розладів, які без лікування суттєво уповільнюють когнітивне відновлення:
▫️рівень захворюваності після ЧМТ становив 17,45%;

▫️ найпоширенішим після ЧМТ був генералізований тривожний розлад;

▫️ у пацієнтів із ЧМТ ймовірність тривоги була вищою у 1,9 рази, ніж без травми.

📄 Джерела:
[1] Bomb blast, mild traumatic brain injury and psychiatric morbidity: a review
[2] Effects of blast exposure on psychiatric and health symptoms in combat veterans
[3] Blast injury and chronic psychiatric disability in military personnel: Exploring the association beyond posttraumatic stress disorder.
[4] VA/DoD Clinical Practice Guideline for the Management and Rehabilitation of Post-Acute Mild Traumatic Brain Injury (2021)
[5] Mental Health Consequences of Traumatic Brain Injury
[6] A Systematic Review and Meta-analysis on PTSD Following TBI Among Military/Veteran and Civilian Populations
[7] Depression after traumatic brain injury: A systematic review and Meta-analysis.
[8] Incidence of anxiety after traumatic brain injury: a systematic review and meta-analysis

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням