Анотація – лат. innotatia ≈ помітка, зауваження.

Коротка стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису, наукових праць тощо. Анотація дає змогу зробити висновок чи доцільно вивчати документ докладніше. В анотації може надаватися оцінка документу, його призначення, спосіб практичного застосування. Перші анотації зафіксовані в ІІІ ст до н.е. у каталогах Александрійської бібліотеки.

Обов’язковим елементом анотації є бібліографічний опис, а саме: конкретні відомості про назву твору, його автора, видавництво, місце видання та ін.

Приклади:
• Тепер щомісяця Управління театрів надсилатиме їм списки нових драматичних творів з короткими анотаціями, а в разі потреби, і самі п'єси.
• В анотації підкреслювалося, що автори керувалися метою «відділити наукові знання від нашарувань політичної міфології і опрацювати єдиний, несуперечливий і безконфліктний образ минувшини».